Головна сторінка > gfhj

gfhj

08.12.2015 19:31

1. Опишіть зовнішню будову серця: форму, поверхні, краї.
Серце (cor) є порожнистим м’язовим органом, що розміщений в порожнині грудної клітки (cavitas thoracis) у середньому середостінні (mediastinum medium). Конічна сплющена

Серце має:

- верхівку серця (apex cordis), яка направлена вперед, униз і вліво;

- основу серця (basis cordis), яка направлена в протилежну сторону.

Серце має такі поверхні:

- груднинно–реброву поверхню; передню поверхню (facies sternocostalis; facies anterior);

- діафрагмову поверхню; нижню поверхню (facies diaphragmatica; facies inferior);

- праву/ліву легеневі поверхні (facies pulmonalis dextra/sinistra).

На основі серця (basis cordis) випинають вперед і присередньо передсердні вушка (auriculae atriorum):

- праве вушко (auricula dextra) охоплює справа легеневий стовбур (truncus pulmonalis);

- ліве вушко (auricula sinistra) охоплює зліва висхідну частину аорти (pars ascendens aortae; aorta ascendens).

На основі серця (basis cordis) спереду з правого шлуночка (ventriculus dexter) виходить легеневий стовбур (truncus pulmonalis), який роздвоюється на праву і ліву легеневі артерії (arteriae pulmonales dextra et sinistra).

Позаду легеневого стовбура (truncus pulmonalis) проходить аорта (aorta),що виходить з лівого шлуночка (ventriculus sinister).

Позаду від аорти праворуч розташовані кінцеві відділи:

- верхньої порожнистої вени (vena cava superior);

- нижньої порожнистої вени (vena cava inferior);

- з лівої сторони чотири легеневих вени (venae pulmonales).

2. Назвіть камери серця та вкажіть, які з них сполучаються між собою.

Порожнина серця (cavitas cordis) поділяється на;
- праве і ліве передсердя (atrium cordis dextrum et sinistrum);
- правий і лівий шлуночок серця (ventriculus cordis dexter et sinister).
Через ліву половину серця протікає артеріальна кров, а через праву половину – венозна кров.
Праве передсердя (atrium dextrum) сполучається з правим шлуночком (ventriculus dexter) через правий передсердно–шлуночковий отвір (ostium atrioventriculare dextrum).
За допомогою лівого передсердно–шлуночкового отвору (ostium atrioventriculare sinistrum) ліве передсердя (atrium sinistrum) сполучається з лівим шлуночком (ventriculus sinister).

3. Які борозни знаходяться на зовнішній поверхні серця, що вони розділяють?

По діафрагмовій поверхні (facies diaphragmatica) і частково по груднинно–ребровій поверхні (facies sternocostalis) проходить вінцева борозна (sulcus coronarius), яка є проекцією межі між шлуночками (ventriculi) і передсердями (atria) серця (cor).

Від вінцевої борозни (sulcus coronarius) по передній та нижній поверхнях проходять передня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis anterior) та задня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis posterior), які є проекцією межі між правим шлуночком (ventriculus dexter) та лівим шлуночком (ventriculus sinister).

4. Які судини впадають у праве передсердя?
У праве передсердя (atrium dextrum) впадають:
- верхня порожниста вена (vena cava superior);
- нижня порожниста вена (vena cava inferior).
Ці вени відкриваються:
- отвором нижньої порожнистої вени (ostium venae cavae inferioris);
- отвором верхньої порожнистої вени (ostium venae cavae superioris).
Між отворами порожнистих вен (ostia venarum cavarum) виступає міжвенний горбок (tuberculum intervenosum). Верхня порожниста вена має заслінку нижньої порожнистої вени (valvula venae cavae inferioris). Розширена задня ділянка порожнини передсердя, куди впадають дві порожнисті вени (venae cavae), називається пазухою порожнистих вен (sinus venarum cavarum).

5. Який анатомічний утвір знаходиться на міжпередсердній перегородці, в чому полягає його значення?

Праве передсердя (atrium dextrum) відокремлене від лівого передсердя (atrium sinistrum) міжпередсердною перегородкою (septum interatriale), на якій є добре помітна овальна ямка (fossa ovalis) , в цьому місці перегородка найтонша . Вона обмежована кантом овальної ямки – кантом В’єссена (limbus fossae ovalis). У плода на місці овальної ямки є овальний отвір серця, через який кров з правого передсердя потрапляє у ліве. Після народження овальний отвір закривається з боку лівого передсердя заслінкою овального отвору, хоча приблизно в 30% людей ця заслінка повністю не приростає до мідпередсердної перегородки.

6. Де знаходяться гребінчасті м’язи, їхня функція?
Внутрішні стінки правого і лівого передсердь (atrium dextrum) гладкі, але в ділянці ПРАВОГО в ділянці стінки правого передсердя вушка є ”складкоподібні” структури – гребенясті м’язи (mm. pectinati). ФУНКЦІОНАЛЬНІ ШУМИ
Вони утворюють ряд добре помітних вертикальних валків. Зверху над цими м’язами проходить межовий гребінь.

7. Що таке артеріальний конус?
Передньоверхній звужений відділ правого шлуночка, що вгорі продовжується в легеневий стовбур, називається артеріальним конусом (conus arteriosus), його стінки гладенькі, знизу обмежований складкою – надшлуночковим гребенем.

8. Які отвори має правий шлуночок?
У верхній, найширшій частині правого шлуночка є два великих отвори.Позаду і спарва розташований правий передсердно-шлуночковий отвір, через який венозна кров із правого передсердя надходить у правий шлуночок. Попереду і дещо лівіше від нього є отвір легеневого стовбура, через який при скороченні правого шлуночка (систолі) венозна кров виштовхується в легеневий стовбур, а потім потрапляє в легені.

9. Де знаходиться тристулковий клапан, яка його будова?

У правому передсердно-шлуночковому отворі міститься правий передсердно-шлуночковий клапан, або тристулковий клапан (valva atrioventricularis dextra; valva tricuspidalis). Він складається з стулок, сухожилкових струн і сосочкоподібних м’язів.
Має такі три стулки:

- передню стулку (cuspis anterior);

- задню стулку (cuspis posterior);

- перегородкову стулку (cuspis septalis).

10. Яка кількість сосочкових м’язів у правому та лівому шлуночках, в чому полягає їх значення?

На внутрішній поверхні правого шлуночка (ventriculus dexter) розташовані м’ясисті перекладки (trabeculae carnеae), які формують такі м’язи конусоподібної форми:

- передній сосочкоподібний м’яз (m. papillaris anterior);

- задній сосочкоподібний м’яз (m. papillaris posterior);

- перегородковий сосочкоподібний м’яз (m. papillaris septalis).

Від верхівки цих м’язів починаються сухожилкові струни (chordae tendineae), які закінчуються в стулках (cuspides) правого передсердно–шлуночкового клапана; тристулкового клапана (valva atrioventricularis dextra; valva tricuspidalis).

На внутрішній поверхні шлуночка містяться м’ясисті перекладки (trabeculae carneae), які формують:

- передній соскоподібний м’яз (m. papillaris anterior);

- задній соскоподібний м’яз (m. papillaris posterior).

Верхівки цих м’язів за допомогою сухожилкових струн (chordae tendineae) прикріплюються до стулок лівого передсердно–шлуночкового клапана (cuspides valvae atrioventricularis sinistrae).
Будучи частиною міокарда шлуночків, сосочкові м'язи скорочуються разом з ними, натягуючи сухожильні нитки, які утримують стулки клапанів.

11. З якої камери серця, якою судиною починається та закінчується мале коло кровообігу?

Мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor) починається з правого шлуночка (ventriculus dexter), де виходить легеневий стовбур (truncus pulmonalis), і закінчується в лівому передсерді (atrium sinistrum), куди вливаються 4 легеневі вени (venae pulmonales). Це є легеневе коло кровообігу, в артеріях якого тече венозна кров, а у венах – артеріальна. Воно виконує функцію газообміну.

12. З якої камери серця, якою судиною починається та закінчується велике коло кровообігу?

Велике коло кровообігу (circulus sanguineus major) починається з лівого шлуночка, з якого виходить аорта і закінчується в правому передсерді, куди впадають верхня порожниста вена (vena cava superior) та нижня порожниста вена (vena cava inferior). Це тілесне коло кровообігу забезпечує артеріальною кров’ю всі органи та тканини організму.

13. Опишіть будову та значення клапана легеневого стовбура.

Із правого шлуночка (ventriculus dexter) починається легеневий стовбур (trucus pulmonalis), отвір якого закритий клапаном легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis).

Клапан легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis) складається з:

- правої півмісяцевої заслінки (valvula semilunaris dextra);

- лівої півмісяцевої заслінки (valvula semilunaris sinistra);

- передньої півмісяцевої заслінки (valvula semilunaris anterior).

Середня частина вільного краю кожної заслінки потовщена і утворює вузлики півмісяцевих заслінок (noduli valvularum semilunarium), які сприяють щільному змиканню клапана (valva).

Між стінкою легеневого стовбура (paries trunci pulmonalis) і кожною півмісяцевою заслінкою (valvula semilunaris) міститься відповідна пазуха легеневого стовбура (sinus trunci pulmonalis).
Функцією клапана легеневого стовбура є запобігання зворотному кровоплину під час діастоли шлуночків.

14. Назвіть отвори лівого передсердя.

У задньо-верхньому відділі лівого передсердя відкриваються попарно чотири отвори легеневих вен, через які артеріальна кров поступає з легень у порожнину лівого передсердя.
В лівій передсердно-шлуночковій перегородці є великий лівий передсердно-шлуночковий отвір, що веде у порожнину лівого шлуночка.

15. Опишіть будову та значення клапана, що закриває лівий передсердно-шлуночковий отвір?

Лівий передсердно–шлуночковий отвір (ostium atrioventriculare sinistrum) закривається лівим передсердно–шлуночковим клапаном; мітральним клапаном (valva atrioventricularis sinistra; valva mitralis), який складається з:

- передньої стулки (cuspis anterior);

- задньої стулки (cuspis posterior).

Між попередніми стулками можуть бути – спайкові стулки (cuspides commissurales), до яких прикріплюються сухожилкові струни (chordae tendineae). Отвір регулює потік крові

з лівого передсердя у лівий шлуночок

16. На які частини поділяється міжшлуночкова перегородка?

Менша частина, побудована лише з волокнистої сполучної тканини, називається перетинчастою частиною. Більша частина перегородки, побудована з пучків поперечнопосмугованих кардіоміоцитів, називається м’язовою частиною.

17. Опишіть будову клапана аорти.

До краю отвору аорти прикріплюється клапан аорти, який складається з 3 півмісяцевих заслінок. Заслінки клапана мають таку ж будову, як і заслінки клапана легеневого стовбура, але вони товщі. Є три півмісяцеві заслінки:
- права півмісяцева заслінка, або права вінцева заслінка;
- ліва півмісяцева заслінка, або ліва вінцева заслінка;
- задня півмісяцева заслінка, або невіцева заслінка.

Між кожною півмісяцевою заслінкою і стінкою аорти є пазухи аорти

18. Як називаються судини, що несуть кров до серця, в які камери вони впадають?

Кровоносні судини, по яких кров відтікає від органів і тканин до серця, називаються венами.

Від органів кров повертається через вени в праве передсердя по верхній і нижній порожнистих венах, а також коронарних венах (венах, що повертає кров від серцевого м'яза).
Мале коло кровообігу закінчується в лівому передсерді (atrium sinistrum), куди вливаються 4 легеневі вени (venae pulmonales).

19. Як називаються судини, що несуть кров від серця, з яких камер серця вони виходять?

Артерії - кровоносні судини, що несуть кров від серця до всіх органів і тканин.
Велике коло кровообігу (circulus sanguineus major) починається з лівого шлуночка, з якого виходить аорта. Мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor) починається з правого шлуночка (ventriculus dexter), де виходить легеневий стовбур.

20. Опишіть розміщення серця в грудній порожнині.

Серце (cor) розташоване в грудній порожнині (cavitas thoracis; cavitas thoracica) в середньому середостінні (mediastinum medium), яке є відділом нижнього середостіння (mediastini inferioris). Дві третини серця розташовані зліва від серединної лінії і одна третина – справа.

З боків до серця прилягають плевральні мішки легень, а менша передня його поверхня прилягає до груднини (sternum) і ребрових хрящів (cartilagines costales).

Верхня межа серця проходить по лінії, яка з’єднує верхні краї правого і лівого третіх ребрових хрящів.

Права межа серця проходить вертикально вниз від рівня верхнього краю ІІІ правого ребрового хряща (на 1-2 см вправо від краю груднини) до V правого ребрового хряща.

Нижня межа серця проходить по лінії, яка іде від V правого ребрового хряща до верхівки серця.

Верхівка серця проектується в лівому V міжребер’ї на 1–1,5 см присередніше від лівої середньоключичної лінії.

Ліва межа серця проходить вниз від верхнього краю ІІІ лівого ребрового хряща на рівні пригруднинної лінії до верхівки серця.

21. Як розташовані великі кровоносні судини на основі серця?

На основі серця (basis cordis) спереду з правого шлуночка (ventriculus dexter) виходить легеневий стовбур (truncus pulmonalis), який роздвоюється на праву і ліву легеневі артерії (arteriae pulmonales dextra et sinistra).
Позаду легеневого стовбура (truncus pulmonalis) проходить аорта (aorta), що виходить з лівого шлуночка (ventriculus sinister).

Позаду від аорти праворуч розташовані кінцеві відділи:

- верхньої порожнистої вени (vena cava superior);

- нижньої порожнистої вени (vena cava inferior);

- з лівої сторони чотири легеневих вени (venae pulmonales).

22. Які камери серця беруть участь в утворенні груднино-ребрової та діафрагмальної поверхні?

Беруть участь передні поверхні правого передсердя , праве вушко, верхня порожниста вена, легеневий стовб, правий, лівий шлуночок, верхівка серця, ліве вушко

По діафрагмовій поверхні (facies diaphragmatica) і частково по груднинно–ребровій поверхні (facies sternocostalis) проходить вінцева борозна (sulcus coronarius), яка є проекцією межі між шлуночками (ventriculi) і передсердями (atria) серця (cor).

Від вінцевої борозни (sulcus coronarius) по передній та нижній поверхнях проходять передня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis anterior) та задня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis posterior), які є проекцією межі між правим шлуночком (ventriculus dexter) та лівим шлуночком (ventriculus sinister).

23. Які камери серця прилягають до органів заднього середостіння?

Задня поверхня серця прилягає до органів заднього середостіння – стравоходу і грудної аорти. Цю поверхню складають ліве і праве передсердя і частково лівий шлуночок.

24. Опишіть проекцію верхньої, нижньої межі та верхівки серця.

Верхня границя серця проектується по лінії, що з’єднує верхні краї правого і лівого ІІІ ребрового хряща на відстані 1,5-2 см від правого краю груднини, опускається вертикально донизу до правого V ребрового хряща.
Нижня границя серця проектується по лінії, що з’єднує правий V ребровий хрящ з точкою верхівки серця, яка проектується у лівому п’ятому міжребровому просторі на 1-1,5 см присередньо від лівої середньо ключичної лінії.

25. Де проходять права та ліва границі серця?

Права межа серця проходить вертикально вниз від рівня верхнього краю ІІІ правого ребрового хряща (на 1-2 см вправо від краю груднини) до V правого ребрового хряща.

Ліва межа серця проходить вниз від верхнього краю ІІІ лівого ребрового хряща на рівні пригруднинної лінії до верхівки серця.

26. Де проектуються передсердно-шлуночкові клапани на передню стінку грудної порожнини?

Проекція мітрального клапана знаходиться лівого краю грудниною в ділянці прикріплення IV ребра, тристулкового клапана - за грудниною, по косій лінії, яка зєднує грудинні кінці хряща ІV ребра зліва і хряща V ребра справа.

27. Де проектуються клапани аорти та легеневого стовбура на передню стінку грудної порожнини?

Клапан легеневого стовбура місці прикріплення хряща 3 лівого ребра до груднини, клапан аорти - за груднини на рівні третіх реберних хрящів.

28. Назвіть місця аускультації двостулкового та тристулкового клапанів.
Лівий передсердно–шлуночковий клапан; мітральний клапан (valva atrioventricularis sinistra; valva mitralis) вислуховується в ділянці верхівки серця.
Правий передсердно–шлуночковий клапан; тристулковий клапан (valva atrioventricularis dextra; valva tricuspidalis) вислуховується біля основи мечоподібного відростка груднини справа (з’єднання VІ правого ребрового хряща з грудниною) – точка Боткіна.

29. Назвіть місця аускультації клапанів аорти та легеневого стовбура.

Клапан аорти (valva aortae) вислуховується в другому міжребер’ї справа від груднини.

Клапан легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis) вислуховується в ІІ міжребер’ї зліва від груднини.

30. Назвіть місця аускультації клапанів аорти та легеневого стовбура.

31. Назвіть типи положень серця

За формою і положенням розрізняють три типи положення серця.

Косе (зустрічається найчастіше) становище серця. Серцево-судинна тінь має трикутну форму, «талія» серця виражена слабо. Кут нахилу довгої осі серця становить 43 - 48 °.
Горизонтальне положення серця. Силует серцево-судинної тіні займає майже горизонтальне (лежаче) становище; кут нахилу дорівнює 35 - 42 °; «талія» виражена різко. Довжині серця при цьому зменшений, поперечник збільшений.
Вертикальне положення серця Силует серцево-судинної тіні займає майже вертикальне (стояче) становище; кут нахилу дорівнює 49 - 56 °; «талія» згладжена. Довжині серця збільшений, поперечник зменшений.

У людей брахіморфного типу з широкою і короткою грудною кліткою, з високим стоянням діафрагми серце як би піднімається діафрагмою і лягає на неї, приймаючи горизонтальне положення. У людей доліхоморфного типу з вузькою і довгою грудною кліткою, з низьким стоянням діафрагми серце опускається, як би витягується, і набуває вертикальне положення. У людей проміжного між двома крайніми типу статури спостерігається косе положення серця. Таким чином, за характером статури і формою грудної клітини можна до певної міри судити про форму і положенні серця.

32. З яких оболонок складається стінка серця? Дати їх характеристику

Стінка серця складається з трьох шарів — епікарда, міокарда і ендокарда:

• epicardium, епікард, покриває серце ззовні, він є вісцеральним листком серозної оболонки (перикарду). Під епікардом лежить жирова клітковина, яка особливо добре розвинута в борознах серця;

• myocardium, міокард, являє собою середню (найтовіцу) оболонку. В міокарді є особливі м'язові пучки провідної системи серця;

• endocardium, ендокард — це внутрішня оболонка, яка вистеляє зсередини порожнини серця.Ендокард за будовою відповідає стінці кровоносних судин. Клапани є дуплікатурою ендокарду із щільним прошарком сполучної тканини.

33. Які оболонки серця є загальними для передсердь та шлуночків?

Для передсердь та шлуночків загальними є такі оболонки:

ендокард (внутрішня);
міокард (середня м'язова);
епікард (зовнішня);
перикард (навколосерцева сумка) - заповнена рідиною, що зменшує тертя під час скорочень та зволожує серце.

34. До якої групи м'язів належить міокард? Які особливості його будови в стінках передсердь та шлуночків?

Міокард - найтовща середня оболонка стінки серця, побудований з поперечнопосмугованої серцевої м'язової тканини, тому його ще називають серцевим м'язом.

Міокард передсердь (myocardium atriorum) складається з двох шарів:

- поверхневого шару з коловими волокнами, який є загальним для обох передсердь;

- глибокого шару з поздовжніми пучками, який є окремим для кожного з передсердь.

Міокард шлуночків (myocardium ventriculorum) складається з таких шарів:

- зовнішній шар (поверхневий шар), який починається від волокнистих кілець (anuli fibrosi), має поздовжній напрямок волокон і продовжується вниз до верхівки серця (apex cordis), де утворює завиток серця (vortex cordis) і переходить у глибокий шар протилежного боку;

- середній шар (коловий шар), який є окремим для кожного шлуночка;

- глибокий шар (внутрішній шар), як і зовнішній шар, має поздовжній напрямок волокон.

35. Які структури утворює ендокард?

Дуплікатура ендокарда утворює:

- клапани аорти (valvae aortae);

- клапани легеневого стовбура (valvae trunci pulmonalis);

- стулки правого передсердно–шлуночкового клапана (cuspides valvae atrioventricularis dextrae);

- стулки лівого передсердно–шлуночкового клапана (cuspides valvae atrioventricularis sinistrae).

36. Які особливості міокарду передсердь і шлуночків?

Міокард починається від фіброзних кілець і має два шари — поверхневий і глибокий. Поверхневий шар, спільний для обох передсердь, має поперечний напрямок м'язових волокон. Глибокий шар має м'язові волокна двох напрямків — поздовжні і колові. Переважають поздовжні м'язові волокна, вони в вигляді петель охоплюють кожне передсердя окремо.

Міокард шлуночків значно товщий за міокард передсердь.Особливо сильно він розвинутий у стінці лівого шлуночка, де його товщина досягає 1,5 см. Міокард шлуночків утворює складну систему переплетених і петлеподібних м'язових пучків, серед яких є три шари:

зовнішній (косий) шар починається спереду від фіброзних кілець, він тягнеться косо вниз і вліво до верхівки серця, потім петлеподібно завертає, утворює завиток серця, vortex cordis, і переходить у
внутрішній поздовжній шар. За рахунок внутрішнього поздовжного шару утворюються м'ясисті перекладки і сосочкоподібні м'язи. Зовнішній та внутрішній пари є спільними для обох шлуночків;
середній шар складається з більш-менш поперечних волокон, які оточують правий і лівий шлуночки окремо, він є найпотужнішим.

37. Які частини та будову має перикард?

Серце вкрите осердям і складається із:

- зовнішнього волокнистого осердя (pericardium fibrosum), яке біля основи великих судин серця переходить на їх зовнішню оболонку;

- внутрішнього серозного осердя (pericardium serosum).

Серозне осердя (pericardium serosum) має:

- пристінкову пластинку (lamina parietalis), яка вистеляє зсередини волокнисте осердя (pericardium fibrosum);

- нутрощеву пластинку (lamina visceralis).

Ці пластинки сформовані серозною оболонкою (tunica serosa).

Пристінкова пластинка (lamina parietalis) та нутрощева пластинка; епікард (lamina visceralis; epicardium) вкривають серце (cor) ззовні і переходять одна в одну в ділянці основи серця(basis cordis).

Між пластинками серозного осердя (pericardium serosum) міститься щілиноподібний простір – осердна порожнина (cavitas pericardialis), в якій є невелика кількість серозної рідини.

В осердній порожнині (cavitas pericardialis) виділяють такі осердні пазухи:

- осердна поперечна пазуха (sinus transversus pericardii);

- осердна коса пазуха (sinus obliquus pericardii).

38. Де відбувається перехід перикарда в епікард?

Перикард умовно ділять на ряд ділянок. Розрізняють п’ять стінок: 1) груднинно-реберну (передню), 2) задню (дорсальну), 3) діафрагмальну (нижню), 4) дві бокові (середостінні).

У межах задньої стінки навколосерцевої сумки розміщена перехідна складка перикарда в епікард.

Навколосерцева сумка ззаду фіксована хребцево-перикардіальними зв’язками, що йдуть по бокових стінках аорти. Завдяки високому і складному розміщенню артеріальної і венозної зон переходу перикарда в епікард в порожнині навколосерцевої сумки утворюється низка чітко виражених кишень (закутків, пазух, бухт), що містять в собі незначну кількість серозної рідини.

Між внутрішньою поверхнею перикарда й епікарда є вузька щілиноподібна порожнина навколосерцевої сумки, яка містить невелику кількість рідини. Вона простягається від початкової (вихідної) складки на висхідній аорті біля місця переходу її в дугу до діафрагми.

39. Чим обмежена поперечна пазуха перикарда?

Осердну поперечну пазуху (sinus transversus pericardii) обмежовують:

- спереду початкові відділи аорти і легеневого стовбура;

- ззаду стінка правого передсердя та верхня порожниста вена.

40. Чим обмежена коса пазуха перикарда?

Осердна коса пазуха (sinus obliquus pericardii) розміщена на діафрагмовій

поверхні між:

- основою легеневих вен зліва;

- нижньою порожнистою веною справа.

41. Які судини кровопостачають серце, звідки вони відходять, в яку фазу серцевої діяльності відбувається їх кровонаповнення?

Кровопостачання серця забезпечується правою вінцевою артерією (a.coronaria dextra), яка проходить вправо під праве вушко, лягає в праву част вінц борозни прямує по задн міжшл борозні, де анастом з глкою лівої вінц арт, кровопост стінку правого шл і передсердь і задню част міжшл перегородки, і сосочкопод мязи правого передсердя та лівою вінцевою артерією (a. coronaria sinistra), яка проходить вліво і під лівим вушком і розгалуж на передню міжшл, яка йде по передній міжшл борозні до верхівки серця і анастом з правою вінцевою арт, огинальна гілка проход в вінц борозні анастом з правою вінц арт. Починаються від цибулини аорти (bulbus aortae) у відповідних пазухах аорти (sinus aortae).

При скороченні шлуночків півмісяцеві заслінки закривають отвори вінцевих артерій і не пропускають кров до серця. При розслабленні шлуночків, коли пазухи аорти заповнюються кров'ю, отвори вінцевих артерій відкриваються.

42. Де проходить права вінцева артерія, які гілки вона віддає?

Права вінцева артерія (a. coronaria dextra) проходить вправо під праве вушко (auricula dextra), лягає в праву частину вінцевої борозни (sulcus coronarius) і прямує по задній міжшлуночковій борозні (sulcus interventricularis posterior).

Розрізняють наступні гілки правої вінцевої артерії:

Гілка артеріального конуса (ramus coni arteriosi)
Гілка синусно-передсердного вузла (r. nodi sinoatrialis)
Передсердні гілки (rr. atriales)
Права крайова гілка (r. marginalis dexter)
Проміжна передсерцева гілка (r. atrialis intermedius)
Задня міжшлуночкова гілка (r. interventricularis posterior)
Перегородкові міжшлуночкові гілки (rr. interventriculares septales)
Гілка передсердно-шлуночкового вузла (r. nodi atrioventricularis)

43. Перелічіть ділянки та структури. що кровопостачаються правою вінцевою артерією

Гілки правої вінцевої артерії (rami arteriae coronariae dextrae) кровопостачають:

- стінку правого шлуночка (paries ventriculi dextri);

- стінку правого передсердя (paries atrii dextri);

- задню частину міжшлуночкової перегородки (pars posterior septi interventricularis);

- соскоподібні м’язи правого шлуночка (musculi papillares ventriculi dextri);

- вузли стимульного комплексу серця; вузли провідної системи серця (nodi complexus stimulantis cordis; nodi systematis conducentis cordis)

44. Назвіть гілки лівої вінцевої артерії та борозни серця, через які вони проходять.

Ліва вінцева артерія розгалужується на :

- передню міжшлуночкову гілку (r. interventricularis anterior), яка йде по однойменній борозні серця (sulcus interventricularis anterior) до верхівки серця

(apex cordis), де анастомозує з кінцевим відділом правої вінцевої артерії (a.

coronaria dextra), утворюючи поздовжній артеріальний анастомоз серця.;

- огинальну гілку (ramus cirxumflexus), яка огинає серце (cor) зліва, проходить у вінцевій борозні (sulcus coronarius) і на діафрагмовій поверхні (facies diaphragmatica) анастомозує з правою вінцевою артерією (a. coronaria dextra), утворюючи коловий анастомоз артеріальних судин серця.

45. Перелічіть ділянки та структури, що кровопостачаються лівою вінцевою артерією

Ліва вінцева артерія (a. coronaria sinistra) кровопостачає:

- стінку лівого шлуночка (paries ventriculi sinistri);

- передню стінку правого шлуночка (paries anterior ventriculi dextri);

- стінку лівого передсердя (paries atrii sinistri);

- більшу частину міжшлуночкової перегородки (pars septi interventricularis).

46. Які гілки вінцевих артерій анастомозують між собою, утворюючи артеріальні кільця?

На задній міжшлуночковій борозні утворюють анастомоз ліва і права вінцеві артерії.

Поздовжній артеріальний анастомоз серця утворюють передня міжшлуночкова гілка лівої вінцевої артерії і права вінцева артерія ( кінцевий відділ).

Коловий анастомоз артеріальних судин серця утворюють огинальна гілка лівої вінцевої артерії і права вінцева артерія .

47. Де знаходиться, куди відкривається вінцева пазуха?

Вінцева пазуха міститься в лівій частині вінцевої борозни на діафрагмовій поверхні серця і має довжину 2 - 3 см. Вона відкривається отвором вінцевої пазухи ( ostium sinus coronarii) в праве передсердя нижче і попереду від отвору нижньої порожнистої вени(між заслінкою вінцевої пазухи і міжпередсердною перегородкою).

48. Які вени впадають у вінцеву пазуху?

У вінцеву пазуху впадають наступні вени:

- велика серцева вена (v. cordis magna), яка складається з:

- передньої міжшлуночкової вени (v. interventricularis anterior);

- лівої крайової вени (v. marginalis sinistra);

- мала серцева вена (v. cordis parva), в яку впадають:

- права крайова вена (v. marginalis dextra);

- передня(і) правошлуночкова(і) вена(и) – v.(vv.) ventriculi dextri

anterior (es) (або вони ще називаються передніми серцевими венами – vv.

cardiacae anteriores; vv. cordis anteriores);

- середня серцева вена; задня міжшлуночкова вена (v. cordis media; v.

interventricularis posterior);

- задня(і) лівошлуночкова(і) вена(и) – v. (vv.) ventriculi sinistri

posterior(es) або вона ще називалась як задня вена лівого шлуночка – v. posterior

ventriculi sinistri;

- коса лівопередсердна вена або коса вена лівого передсердя (v. obliqua

atrii sinistri).

49. Куди впадають найменші вени серця?

Існують найменьші серцеві вени (Тебезія) – vv. cardiacae minimae (Thebesii), які починаються у міокарді та впадають, переважно, у праве передсердя (atrium dextrum).

50. Де проходить велика вена серця?

Велика серцева вена ( v.cardiaca magna) починається від передньої ділянки верхівки серця і, піднімаючись по передній міжшлуночковій борозні, проходить поруч з передньою міжшлуночковою гілкою лівої вінцевої артерії. Потім вона повертає ліворуч і по вінцевій борозні заходить на діафрагмову поверхню серця, проходячи під огинальною гілкою лівої вінцевої артерії, де продовжується у вінцеву пазуху.

51. Яка вена проходить через задню міжшлуночкову борозну?

Через задню міжшлуночкову борозну прозодить Середня серцева вена, яка формується на діафрагмовій поверхні верхівки серця, піднімається по вище згаданій борозні і впадає у вінцеву пазуху.

52. Де проходить мала вена серця?

Мала серцева вена формується в ділянці правох легеневої поверхні правого шлуночка, піднімаєтья догори, лягаючи у вінцеву борозну на діафрагмовій поверхні серця і впадає у вінцеву пазуху.

53. Через які вени здійснюється венозний відтік від задньої стінки лівого передсердя та шлуночка?

Венозний відтік здійснюється від задньої стінки лівого передсердя та шлуночка через косу вену лівого передсердя, розташовану на задній стінці лівого передсердя, та задну вену лівого шлуночка.

54. Які нерви беруть участь в утворенні серцевих сплетень?

Серцеве сплетення ( plexus cardiacus) утворюють завузлові симпатичні волокна серцевих нервів і парасимпатичні передвузлові та завузлові волокна сецевих гілок блукаючих нервів, а також чутливі нервові волокна.

55. Де знаходяться поверхневе та глибоке позаорганні серцеві сплетення?

Поверхневе позаоорганне серцеве сплетення розміщене на передній поверхні легеневого стовбура і на ввігнутій поверхні дуги аорти.

Глибоке позаоорганне серцеве сплетення міститься на задній поверхні дуги аорти, попереду роздвоєння трахеї.

56. Які внутрішньосерцеві сплетення виділяють відповідно до оболонок серця

Внутрішньоорганне серцеве сплетення, у залежності від шару стінки серця, в якому його елементи розташовані, поділяють на підепікардіальне, внутрішньом'язеве і підендокардіальне.

57. За рахунок чого забезпечується автоматизм роботи серця?

Автоматизм серця забезпечується за рахунок клітин, які здатні самостійно генерувати імпульси.

Провідна система серця включає Синусно-передсердний вузол ( водій серцевого ритму), передсердно - шлуночковий вузол, Пучок Гіса, Волокна Пуркіньє.

58. Де розміщені синуснопередсердний та передсердно-шлуночковий вузли, передсердношлуночковий пучок та його складові частини: стовбур, права та ліва ніжки?

Синусно - передсердний вузол ( вузол Кис - Фляка) розташований у стінці правого передсердя під епікардом між верхньою порожнисто веною і правим вушком.

Передсердно - шлуночковий вузол ( вузол Ашофф - Тавара) розташований під ендокардом у нижній часині міжпередсердної перегородки справа.

Передсердно - шлуночковий пучок ( пучок Гіса) починається від передсердно - шлуночкового вузла, проходить через отвір у правому фіброзному трикутнику в міжшлуночкову перегордку у вигляді стовбура. у Міжшлучковій перегородці він ділиться на праву і ліву ніжки, які спускаються під ендокардом по відповідній стороні перегородки.

59. На які частини поділяється аорта?

Аорта, aorta — є головною і найбільшою (діам. біля початку 2,5-3,0 см) артеріальною судиною. Вона виходить із лівого шлуночка і ділиться на висхідну частину, дугу аорти і низхідну частину.

60. Які три великі судини відходять від дуги аорти?

Від дуги аорти відходять три великих судини: плечеголовной стовбур (truncus brachiocephalicus), ліва загальна сонна артерія (a. carotis communis sinistra), ліва підключична артерія (a. subclavia sinistra), що беруть участь у кровопостачанні голови, шиї та верхніх кінцівок.

31. Назвіть типи положень серця

За формою і положенням розрізняють три типи положення серця.

Косе (зустрічається найчастіше) становище серця. Серцево-судинна тінь має трикутну форму, «талія» серця виражена слабо. Кут нахилу довгої осі серця становить 43 - 48 °.
Горизонтальне положення серця. Силует серцево-судинної тіні займає майже горизонтальне (лежаче) становище; кут нахилу дорівнює 35 - 42 °; «талія» виражена різко. Довжині серця при цьому зменшений, поперечник збільшений.
Вертикальне положення серця Силует серцево-судинної тіні займає майже вертикальне (стояче) становище; кут нахилу дорівнює 49 - 56 °; «талія» згладжена. Довжині серця збільшений, поперечник зменшений.

32. З яких оболонок складається стінка серця? Дати їх характеристику

Стінка серця складається з трьох шарів — епікарда, міокарда і ендокарда:

33. Які оболонки серця є загальними для передсердь та шлуночків?

Для передсердь та шлуночків загальними є такі оболонки:

ендокард (внутрішня);
міокард (середня м'язова);
епікард (зовнішня);
перикард (навколосерцева сумка) - заповнена рідиною, що зменшує тертя під час скорочень та зволожує серце.

34. До якої групи м'язів належить міокард? Які особливості його будови в стінках передсердь та шлуночків?

Міокард передсердь (myocardium atriorum) складається з двох шарів:

- поверхневого шару з коловими волокнами, який є загальним для обох передсердь;

- глибокого шару з поздовжніми пучками, який є окремим для кожного з передсердь.

Міокард шлуночків (myocardium ventriculorum) складається з таких шарів:

- середній шар (коловий шар), який є окремим для кожного шлуночка;

- глибокий шар (внутрішній шар), як і зовнішній шар, має поздовжній напрямок волокон.

35. Які структури утворює ендокард?

Дуплікатура ендокарда утворює:

- клапани аорти (valvae aortae);

- клапани легеневого стовбура (valvae trunci pulmonalis);

- стулки правого передсердно–шлуночкового клапана (cuspides valvae atrioventricularis dextrae);

- стулки лівого передсердно–шлуночкового клапана (cuspides valvae atrioventricularis sinistrae).

36. Які особливості міокарду передсердь і шлуночків?

зовнішній (косий) шар починається спереду від фіброзних кілець, він тягнеться косо вниз і вліво до верхівки серця, потім петлеподібно завертає, утворює завиток серця, vortex cordis, і переходить у
внутрішній поздовжній шар. За рахунок внутрішнього поздовжного шару утворюються м'ясисті перекладки і сосочкоподібні м'язи. Зовнішній та внутрішній пари є спільними для обох шлуночків;
середній шар складається з більш-менш поперечних волокон, які оточують правий і лівий шлуночки окремо, він є найпотужнішим.

37. Які частини та будову має перикард?

Серце вкрите осердям і складається із:

- внутрішнього серозного осердя (pericardium serosum).

Серозне осердя (pericardium serosum) має:

- пристінкову пластинку (lamina parietalis), яка вистеляє зсередини волокнисте осердя (pericardium fibrosum);

- нутрощеву пластинку (lamina visceralis).

Ці пластинки сформовані серозною оболонкою (tunica serosa).

В осердній порожнині (cavitas pericardialis) виділяють такі осердні пазухи:

- осердна поперечна пазуха (sinus transversus pericardii);

- осердна коса пазуха (sinus obliquus pericardii).

38. Де відбувається перехід перикарда в епікард?

У межах задньої стінки навколосерцевої сумки розміщена перехідна складка перикарда в епікард.

39. Чим обмежена поперечна пазуха перикарда?

Осердну поперечну пазуху (sinus transversus pericardii) обмежовують:

- спереду початкові відділи аорти і легеневого стовбура;

- ззаду стінка правого передсердя та верхня порожниста вена.

40. Чим обмежена коса пазуха перикарда?

Осердна коса пазуха (sinus obliquus pericardii) розміщена на діафрагмовій

поверхні між:

- основою легеневих вен зліва;

- нижньою порожнистою веною справа.

42. Де проходить права вінцева артерія, які гілки вона віддає?

Розрізняють наступні гілки правої вінцевої артерії:

Гілка артеріального конуса (ramus coni arteriosi)
Гілка синусно-передсердного вузла (r. nodi sinoatrialis)
Передсердні гілки (rr. atriales)
Права крайова гілка (r. marginalis dexter)
Проміжна передсерцева гілка (r. atrialis intermedius)
Задня міжшлуночкова гілка (r. interventricularis posterior)
Перегородкові міжшлуночкові гілки (rr. interventriculares septales)
Гілка передсердно-шлуночкового вузла (r. nodi atrioventricularis)

43. Перелічіть ділянки та структури. що кровопостачаються правою вінцевою артерією

Гілки правої вінцевої артерії (rami arteriae coronariae dextrae) кровопостачають:

- стінку правого шлуночка (paries ventriculi dextri);

- стінку правого передсердя (paries atrii dextri);

- задню частину міжшлуночкової перегородки (pars posterior septi interventricularis);

- соскоподібні м’язи правого шлуночка (musculi papillares ventriculi dextri);

- вузли стимульного комплексу серця; вузли провідної системи серця (nodi complexus stimulantis cordis; nodi systematis conducentis cordis)

44. Назвіть гілки лівої вінцевої артерії та борозни серця, через які вони проходять.

Ліва вінцева артерія розгалужується на :

(apex cordis), де анастомозує з кінцевим відділом правої вінцевої артерії (a.

coronaria dextra), утворюючи поздовжній артеріальний анастомоз серця.;

45. Перелічіть ділянки та структури, що кровопостачаються лівою вінцевою артерією

Ліва вінцева артерія (a. coronaria sinistra) кровопостачає:

- стінку лівого шлуночка (paries ventriculi sinistri);

- передню стінку правого шлуночка (paries anterior ventriculi dextri);

- стінку лівого передсердя (paries atrii sinistri);

- більшу частину міжшлуночкової перегородки (pars septi interventricularis).

46. Які гілки вінцевих артерій анастомозують між собою, утворюючи артеріальні кільця?

На задній міжшлуночковій борозні утворюють анастомоз ліва і права вінцеві артерії.

47. Де знаходиться, куди відкривається вінцева пазуха?

48. Які вени впадають у вінцеву пазуху?

У вінцеву пазуху впадають наступні вени:

- велика серцева вена (v. cordis magna), яка складається з:

- передньої міжшлуночкової вени (v. interventricularis anterior);

- лівої крайової вени (v. marginalis sinistra);

- мала серцева вена (v. cordis parva), в яку впадають:

- права крайова вена (v. marginalis dextra);

- передня(і) правошлуночкова(і) вена(и) – v.(vv.) ventriculi dextri

anterior (es) (або вони ще називаються передніми серцевими венами – vv.

cardiacae anteriores; vv. cordis anteriores);

- середня серцева вена; задня міжшлуночкова вена (v. cordis media; v.

interventricularis posterior);

- задня(і) лівошлуночкова(і) вена(и) – v. (vv.) ventriculi sinistri

posterior(es) або вона ще називалась як задня вена лівого шлуночка – v. posterior

ventriculi sinistri;

- коса лівопередсердна вена або коса вена лівого передсердя (v. obliqua

atrii sinistri).

49. Куди впадають найменші вени серця?

50. Де проходить велика вена серця?

51. Яка вена проходить через задню міжшлуночкову борозну?

52. Де проходить мала вена серця?

53. Через які вени здійснюється венозний відтік від задньої стінки лівого передсердя та шлуночка?

54. Які нерви беруть участь в утворенні серцевих сплетень?

55. Де знаходяться поверхневе та глибоке позаорганні серцеві сплетення?

Глибоке позаоорганне серцеве сплетення міститься на задній поверхні дуги аорти, попереду роздвоєння трахеї.

56. Які внутрішньосерцеві сплетення виділяють відповідно до оболонок серця

57. За рахунок чого забезпечується автоматизм роботи серця?

Автоматизм серця забезпечується за рахунок клітин, які здатні самостійно генерувати імпульси.

59. На які частини поділяється аорта?

60. Які три великі судини відходять від дуги аорти?

61. Де починається, як проходить низхідна аорта?

Низхідна аорта (aorta descendens) починається на рівні тіл III-IV грудних хребців проходить через аортальний отвір діафрагми черевну порожнину і, звужуючись, переходить у серединну крижову артерію (a. sacralis mediana), яка проходить вздовж передньої поверхні крижів. Низхідна аорта розділяється на грудну частину аорти (pars thoracica aortae), розташовану над діафрагмою, і черевну частину аорти (pars abdominalis aortae), що знаходиться під діафрагмою. На рівні IV поперекового хребця від низхідної аорти відходять права і ліва загальні клубові артерії (аа. iliacae communea dextra і sinistra). Низхідна аорта лежить в задньому середостінні, проходить через аортальний отвір діафрагми в черевну порожнину, де на рівні IV поперекового хребця ділиться на праву та ліву загальні клубові артерії. Це місце називається роздвоєнням аорти(bifurcatio aortae).

62. У якому відділі середостіння знаходиться грудна частина аорти, опишіть її топографію?

Голотопія: Грудна частина аорти(pars thoracica) знаходиться в грудній порожнині в задньому середостінні на передній поверхні хребтового стовпа. Верхні відділи грудної аорти знаходяться з лівого боку хребетного стовпа, потім аорта зміщається трохи вправо і проходить в черевну порожнину, розташовуючись лівіше серединної лінії.

Скелотопія: від рівня IV грудного хребця до аортального розтвору діафрагми (рівень ІХ – Х грудного хребця).

Синтопія: Праворуч до грудної частини аорти прилягають грудна протока, ductus thoracicus, і непарна вена, v. azygos, ліворуч – півнепарна вена, v. hemiazygos, спереду - лівий бронх. Верхня третина стравоходу розташовується праворуч від аорти, середня - попереду, а нижня - зліва.

63. Які групи гілок відходять від грудної частини аорти? - ------- -пристінкові гілки грудної частини аорти (rr. parietales partis thoracicae aortae);

- нутрощеві гілки грудної частини аорти (rr. viscerales partis thoracicae aortae).

64. Перелічіть пристінкові гілки грудної частини аорти.

До пристінкових гілок грудної частини аорти (rr. parietales partis thoracicae aortae) належать:

- верхні діафрагмові артерії (aa. phrenicae superiores) – парні, кровопостачають:

- поперекову частину діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis);

- задні міжреброві артерії (aa. intercostales posteriores) – 10 пар, які проходять в ІІІ–XІI міжребрових проміжках і кровопостачають:

- міжреброві м’язи (mm. intercostales); - ребра (costae); - шкіру грудей (cutis pectoris); - м’язи і шкіру передньої стінки черевної порожнини (musculi et cutis parietis anterioris cavitatis abdominis).

65. Назвіть вісцеральні гілки грудної частини аорти.

До нутрощевих гілок грудної частини аорти (rr. viscerales partis thoracicae aortae) належать:

- бронхові гілки (rr. bronchiales), що кровопостачають: –трахею (trachea); - бронхи (bronchi); - легені (pulmones);

- стравохідні гілки (rr. oesophageales), що кровопостачають: стравохід (oesophagus);

- осердні гілки (rr. pericardiaci), що кровопостачають задній відділ осердя (pericardium);

- середостінні гілки (rr. mediastinales) кровопостачають: - сполучну тканину заднього середостіння (tela connectiva mediastini posterioris); - лімфатичні вузли заднього середостіння (nodi lymphoidei mediastini posterioris).

66. Де проходять, що кровопостачають задні міжреброві артерії?

задні міжреброві артерії (aa. intercostales posteriores) – 10 пар, які проходять в ІІІ–XІI міжребрових проміжках (між зовнішніми та внутрішніми міжребровими м'язами в борозні ребра (по нижньому краю ребра) і кровопостачають:

67. Як утворюється верхня порожниста вена?

Vena cava superior, верхня порожниста утворюється позаду з*єднання правого I ребрового хряща з грудниною через злиття правої та лівої плечо-головних вен (vv. brachiocephalicae dextra et sinistra)

68. Опишіть топографію верхньої порожнистої вени.

Синтопія: знаходиться у верхньому передньому середостінні позаду вилочкової залози.

Скелетопія: від місця свого утворення прямує зверху донизу, залягаючи позаду правого краю груднини від рівня з І по ІІІ ребро. На рівні II правого ребрового хряща потрапляє у порожнину перикарда, а на рівні з*єднання III правого ребрового хряща з грудниною – у праве передсердя.

Синтопія:

Попереду-вилочкова залоза та права легеня(thymus et pulmo dexter)

Позаду-корінь правої легені(radix pulmonis dexter)

Справа-права легеня та правий діафрагмовий нерв(n. phrenicus)

Зліва – висхідна частина аорти(pars ascendens aortae)

69. Які вени впадають у верхню порожнисту вену?

У верхню порожнисту вену (vena cava superior) з правого боку впадає непарна вена (v. azygos).

Зліва – невеликі - осердні гілки (rr. pericardiaci), - середостінні гілки (rr. mediastinales).

70. Як утворюються непарна та півнепарна вени?

Непарна та півнепарна вена — похідні лівої та правої задніх кардинальних вен і продовження правої та лівої висхідних поперекових вен .

Непарна вена (v. azygos) є продовженням у грудну порожнину (cavitas thoracis) правої висхідної поперекової вени (v. lumbalis ascendens dextra).

Півнепарна вена (v. hemiazygos) є продовженням лівої висхідної поперекової вени (v. lumbalis ascendens sinistra).

71. Від яких вен приймають венозну кров непарна та півнепарна вени?

У непарну вену (v. azygos) на її шляху до верхньої порожнистої вени (vena cava superior) впадають праві задні міжреброві вени (vv. intercostales posteriores), стравохідні вени (vv. oesophageales), бронхові вени (vv. bronchiales), осердні вени (vv. pericardiacae) та середостінні вени (vv. mediastinales), а також півнепарна вена (v. hemiazygos).

Вона збирає кров від лівих задніх міжребрових вен (vv. intercostales posteriores), додаткової півнепарної вени (v. hemiazygos accessoria), вен стравоходу (vv. oesophageales) і лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei) заднього середостіння (mediastinum posterius).

72. Які вени впадають у плечоголовні вени?

У плечо-головні вени (venae brachiocephalicae) впадають:

• нижні щитоподібні вени (v. thyroidea inferior) від непарного щитоподібного сплетення (plexus thyroideus impar);

• нижня гортанна вена (v. laryngea inferior) – від гортані 51 (larynx);

• вени загруднинної залози (vv. thymicae) – від загруднинної залози (thymus);

• осердні вени (vv. pericardiacae) – від осердя (pericardium);

• середостінні вени (vv.mediastinales) – від середостіння (mediastinum);

• бронхові вени (vv. bronchiales) – від бронхів (bronchi);

• трахейні вени (vv.trachealis) – від трахеї (trachea);

• стравохідні вени (vv. oesophagiales) – від стравоходу (oesophagus).

73. Як називаються передні гілки грудних спинномозкових нервів?

Міжреброві нерви; передні гілки; вентральні гілки (nn. intercostales; rami anteriores; rami ventrales). Їх є 12 пар.

Одинадцять пар міжребрових нервів проходять в борозні відповідного ребра (sulcus costae) між зовнішніми і внутрішніми міжребровими м’язами (mm. intercostales externi et interni), іннервуючи їх.

ХІІ нерв називається підребровим нервом (n. subcostalis).

Шість верхніх міжребрових нервів доходять до груднини (sternum) та іннервують шкіру грудей та грудну залозу (glandula mammaria).

Шість нижніх міжребрових нервів заходять у товщу черевних м’язів, входять у піхву прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis) та іннервують м’язи передньої і бічної стінок живота і шкіри над ними.

74. Де проходять міжреберні нерви?

ХІІ нерв називається підребровим нервом (n. subcostalis).

75. Які гілки відходять від міжреберних нервів?

1) м'язові гілки(rr. musculares)

2) плевральні і очеревинні гілки rr. pleurales et peritonaei - тонкі нерви, які відходять від міжреберних нервів до реберної плеврі, очеревині переднебокових стінок живота, а також до серозному покрову початкових відділів діафрагми;

3) шкірні гілки, rr. cutanei відходять від міжреберних нервів і утворюють два ряди гілок - більш товсті латеральні шкірні гілки і більш тонкі передні шкірні гілки:

76. Які м’язи іннервують м’язові гілки міжреберних нервів?

Міжреберні нерви іннервують глибокі м'язи грудної клітки та м'язи черевної стінки, це - зовнішній та внутрішній міжреберні м'язи, підреберні м'язи, м'яз-підіймач ребер, поперечні м'язи грудної клітки та живота, зовнішній та внутрішній косі м'язи живота, прямий та пірамідний м'язи, квадратний м'яз попереку,периферичні ділянки діафрагми та глибоких м*язів спини вентрального походження.

77. Назвіть область іннервації шкірних гілок міжреберних нервів

Шкіра грудей і живота

Приблизно посередині міжреберного проміжку кожний міжреберний нерв віддає бічну шкірну гілку (грудну або черевну) (r. cutaneus lateralis [pectoralis/abdominalis]), яка прямує косо вперед і іннервує шкіру бічної стінки грудної клітки або живота. Вздовж білягрудинної лінії на передній грудній стінці та вздовж продовження цієї лінії вниз на передню черевну стінку під шкіру виходять передні шкірні гілки (грудні або черевні) (r. cutaneus anterior [pectoralis/ abdominalis]) міжреберних нервів, які іннервують шкіру передньої стінки грудної клітки та живота, попередньо розпавшись на присередню та бічну гілки.

У жінок від бічних шкірних гілок IV - VI-гo міжреберних нервів відходять бічні гілки молочної залози (rr. mammarii laterales), а від передніх шкірних гілок II -IV-гo міжреберних нервів відходять присередні гілки молочної залози (rr. mammarii mediales), які іннервують молочну залозу.

78. Опишіть топографію черевної частини аорти

Голотопія: черевна частина аорти(pars abdominalis aortae) є продовженням грудної частини аорти. Лежить у за очеревинному просторі ліворуч від серединної лінії на передній поверхні поперекового відділу хребтового стовпа.

Скелотопія: від XII грудного хребця до середини тіла IV поперекового хребця, де розміщене роздвоєння аорти (bifurcatio aortae) на праву та ліву спільні клубові артерії.

Синтопія: Справа-нижня порожниста вена

Спереду( зверху вниз) – підшлункова залоза, висхідна частина 12-палої кишки, корінь брижі тонкої кишки

Позаду початкового відділу черв.аорти – цистерна грудної протоки

79. Назвіть парієтальні гілки черевної аорти, область їх кровопостачання.

До пристінкових гілок черевної частини аорти (rr. parietales partis abdominalis aortae) належать:

- нижня діафрагмова артерія (a. phrenica inferior) – парна, розгалужується на верхні надниркові артерії (aa. suprarenales superiores) і кровопостачає:

- нижню поверхню діафрагми (facies inferior diaphragmatis) та очеревину (peritoneum), що її вкриває;

- поперекові артерії (aa. lumbales) – чотири пари, відходять від задньої поверхні аорти (facies posterior aortae) і кровопостачають:

- задню групу м’язів живота (m. quadratus lumborum – квадратний м’яз попереку);

- поперекові м’язи (mm.psoates major et minor);

- шкіру задньої стінки черевної порожнини (cutis parietis posterioris cavitatis abdominis);

- шкіру спини (cutis dorsi);

- шкіру попереку (cutis lumbalis);

- оболони спинного мозку (matres spinales).

- серединна крижова артерія (a. sacralis mediana) – непарна, відходить від місця роздвоєння аорти (bifurcatio aortae) і заходить в малий таз (pelvis minor), закінчуючись сліпо.

80. Назвіть непарні вісцеральні гілки черевної аорти.

До непарних нутрощевих гілок черевної частини аорти (rr. viscerales partis abdominis aortae) належать:

- черевний стовбур (truncus coeliacus);

- верхня брижова артерія (arteria mesenterica superior);

- нижня брижова артерія (arteria mesenterica inferior).

81. Де відходить черевний стовбур, на які гілки поділяється?

Черевний стовбур має довжину 1,5–2 см, починається від черевної частини аорти (pars abdominis aortae) на рівні грудного хребця (vertebra thoracica duodecima [XII]) і розгалужується на три артерії:

- ліву шлункову артерію (a. gastrica sinistra);

- загальну печінкову артерію (a. hepatica communis);

- селезінкову артерію (a. splenica).

82. Де проходить ліва шлункова артерія, які гілки віддає?

Йде у товщі шлунково-підшлунковозалозової складки до кардіальної частини шлунка, лягає на його малу кривину (curvatura minor gastris)між листками малого сальника, де анастомозує з правою шлунковю артерією. a. gastrica dextra).

Віддає гілки до передньої та задньої стінок шлунка, а також стравохідні гілки(rr/oesophageales) до черевної частини стравоходу., малого чепця

83. Які гілки віддає загальна печінкова артерія?

Загальна печінкова артерія (a. hepatica communis) відходить від черевного стовбура (truncus coeliacus), повертає направо і розгалужується на дві артерії:

- власну печінкову артерію (a. hepatica propria);

- шлунково–дванадцятипалокишкову артерію (a. gastroduodenalis).

84. Назвіть гілки та область кровопостачання шлунково-дванадцятипалої артерії.

Шлунково–дванадцятипалокишкова артерія (a. gastroduodenalis) проходить позаду воротарної частини шлунка (pars pylorica gastris) і розгалужується на:

- праву шлунково–чепцеву артерію (a. gastroomentalis dextra);

- задню верхню підшлунково–дванадцятипалокишкову артерію (a. pancreaticoduodenalis superior posterior);

- передню верхню підшлунково–дванадцятипалокишкову артерію (a. pancreaticoduodenalis superior anterior).

Права шлунково–чепцева артерія (a. gastroomentalis dextra) іде по великій кривині шлунка (curvatura major gastris) і, анастомозуючи з лівою шлунково–чепцевою артерією (a. gastroomentalis sinistra), кровопостачає:

- шлунок (gaster);

- великий чепець (omentum majus).

Від задньої верхньої підшлунково–дванадцятипалокишкової артерії (a. pancreatoduodenalis superior posterior) та передньої верхньої підшлунково–дванадцятипалокишкової артерії (a. pancreaticoduodenalis superior anterior) відходять гілки до підшлункової залози (pancreas) і дванадцятипалої кишки (duodenum).

85. Де проходить селезінкова артерія, які гілки віддає?

Селезінкова артерія (a.splenica; a.lienalis) – найдовша артерія черевного стовбура (truncus coeliacus), проходить вздовж верхнього краю підшлункової залози (margo superior pancreatis) до селезінки (splen), розгалужується на:

- короткі шлункові артерії (aa. gastricae breves) до дна шлунка (fundus gastricus);

- гілки підшлункової залози (rr. pancreatici) до підшлункової залози (pancreas).

- ліву шлункову чепцеву

86. Перелічіть гілки верхньої брижової артерії.

Від верхньої брижової артерії (arteria mesenterica superior) відходять:

нижня підшлунково–дванадцятипалокишкова артерія (a. pancreaticoduodenalis inferior), що кровопостачає:

- підшлункову залозу (pancreas);

- дванадцятипалу кишку (duodenum);

- порожньокишкові артерії (aa. jejunales) і клубовокишкові артерії (aa. ileales) – в кількості 12–18, які кровопостачають:

- брижову частину тонкої кишки (pars mesenterica intestini tenis);

- клубово–ободовокишкова артерія (a. ileocolica), що кровопостачає:

- клубово–сліпокишковий кут і від неї відходить артерію червоподібного відростка (a. appendicularis);

- права ободовокишкова артерія (a. colica dextra), що кровопостачає:

- висхідну ободову кишку (colon ascendens );

- середня ободовокишкова артерія (a. colica media), що кровопостачає:

- поперечну ободову кишку (colon transversum).

87. Назвіть артерії, що кровопостачають шлунок?

Основним джерелом кровопостачання шлунка є підходящий від аорти на рівні XII грудного або I поперекового хребця у верхнього краю підшлункової залози черевний стовбур, truncus coeliacus (триніжок, або трійник, Галлера [Haller]), і його гілки: a. gastrica sinistra, a. hepatica communis, a. splenica (lienalis).( ліва шлункова, спільна печінкова, селезінкова артерії).

Малу кривизну шлунка кровопостачають ліва і права шлункові артерії

Уздовж великої кривизни шлунка йдуть ліва і права шлунково-сальникові a. gastroomentalis dextra ) артерії, які також утворюють анастомоз.

Дно шлунка кровопостачають короткі артерії шлунка, аа. gastricae breves (від 1 до 6 гілок), що відходять від селезінкової артерії. Вони розташовуються в селезінкової-шлункової зв'язці в стінок шлунка анастомозують з іншими артеріями шлунка.

88. Які судини кровопостачають черевний відділ стравоходу?

Черевна частина стравоходу забезпечується лівою шлунковою, нижньою діафрагмальною, а іноді - гілками селезінкової і додаткової печінкової артеріями.

89. Які артерії кровопостачають підшлункову залозу?

1. Кровопостачання голівки підшлункової залози - верхні і нижні панкреатодуоденальній артерії та вени. Верхня панкреатодуоденальная артерія - гілка шлунково-дуоденальної артерії, нижня - гілка верхньої брижової артерії.

2. Тіло і хвіст одержують кров з селезінкової артерії.

90. Де відходить, які гілки віддає нижня брижова артерія?

(arteria mesenterica inferior)

Вона починається від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae) на рівні ІІІ поперекового хребця (vertebra lumbalis) і розгалужується на такі артерії:

- ліву ободовокишкову артерію (a. colica sinistra), що кровопостачає :

- низхідну ободову кишку (colon descendens);

- сигмоподібні артерії (aa. sigmoideae), що кровопостачають:

- сигмоподібну ободову кишку (colon sigmoideum);

- верхню прямокишкову артерію (a. rectalis superior), що кровопостачає:

- верхній відділ прямої кишки (rectum).

91-120

91. Назвіть парні вісцеральні гілки черевної аорти:

До парних нутрощевих гілок черевної частини аорти (rr.viscerales partis abdominalis aortae) належать: - 1.Середня надниркова артерія (a. suprarenalis media), яка відходить на рівні ІІ поперекового хребця (vertebra lumbalis) і, анастомозуючи з верхніми наднирковими артеріями (aa.suprarenales superiores) та нижніми наднирковими артеріями (aa.suprarenales inferiores), кровопостачає: - надниркову залозу (glandula suprarenalis);

2. Ниркова артерія (a. renalis), що відходить від аорти (aorta) на рівні ІІ поперекового хребця (vertebra lumbalis) і заходить у ниркові ворота (hilum renale). На своєму шляху ниркова артерія (a. renalis) віддає нижню надниркову артерію (a. suprarenalis inferior);

3. Парні яєчкова артерія (a. testicularis) у чоловіків та яєчникова артерія (a. ovarica) у жінок відходять від аорти (aorta) нижче ниркової артерії (a. renalis) і проходять:

- у чоловіків у складі сім’яного канатика (funiculus spermaticus) до яєчка (testis);

- у жінок йде у товщі підвішувальної зв’язки яєчника (lig. suspensorium ovarii) до яєчника (ovarium)

92. Які артерії живлять наднирники?:

Наднирники живлять :

1.Середня надниркова артерія (a. suprarenalis media), яка відходить на рівні ІІ поперекового хребця (vertebra lumbalis) і, анастомозуючи з верхніми наднирковими артеріями (aa.suprarenales superiores) та нижніми наднирковими артеріями (aa.suprarenales inferiores), кровопостачає: - надниркову залозу (glandula suprarenalis);

93. Перелічіть гілки ниркової артерії:

Від кожної ниркової артерії (a. renalis) ще до входження у ниркові ворота відходять капсульні гілки, які живлять ниркову капсулу. У ділянці ниркових воріт ниркова артерія розгалужується на передню і задню гілки.

Передня гілка розгалужується на судини, що живлять відповідні ниркові сегменти.

Задня гілка входить у задній нирковий сегмент, кровопостачаючи його. Від задньої гілки відходять сечовідні гілки, які живлять сечовід.

94. Чим кровопостачаються яєчка (яєчники)?

Яєчка у чоловіків кровопостачаються яєчковою артерією (a. testicularis), а яєчники у жінок кровопостачаються яєчниковою артерією (a. ovarica), які відходять від аорти (aorta) нижче ниркової артерії (a. renalis) і проходять:

- у чоловіків у складі сім’яного канатика (funiculus spermaticus) до яєчка (testis);

- у жінок йде у товщі підвішувальної зв’язки яєчника (lig. suspensorium ovarii) до яєчника (ovarium)

95. Які артерії кровопостачають великий сальник?

Великий чепець (omentum majus) кровопостачає ліва шлунково–чепцева артерія (a. gastroomentalis sinistra),яка відходить від від селезінкової артерії (a. splenica) і йде вздовж великої кривини шлунка (curvatura major gastris) і, анастомозуючи з правою шлунково–чепцевою артерією (a. gastroomentalis dextra) ???

96. Які артерії кровопостачають дванадцятипалу кишку?

Дванадцятипалу кишку (duodenum) кровопостачає нижня підшлунково–дванадцятипалокишкова артерія (a. pancreaticoduodenalis inferior), Від задньої верхньої підшлунково–дванадцятипалокишкової артерії (a. pancreatoduodenalis superior posterior) та передньої верхньої підшлунково–дванадцятипалокишкової артерії (a. pancreaticoduodenalis superior anterior) відходять гілки до дванадцятипалої кишки (duodenum).????????

97. Які судини кровопостачають порожнисту і клубову кишки?

Кровопостачання порожнистої кишки та клубової здійснюється :

-гілками верхньої брижової артерії (A. Mesenterica Superior), Яка відходить від черевної частини аорти.

-порожньокишковими артеріями (a.a jejunales) та клубовокишковми артеріями ( aa. Ileales_) до 20 гілок, що йдуть від брижової частини тонуої кишки.

-клубово-обводова артерія (a.ileocolica) анастмозує з клубовокишковою артерією

98. Які судини кровопостачають сліпу кишку?

Клубово-ободовокишкова артерія (a. ileocolica) відходить від правої поверхні верхньої брижової артерії,прямує позаочеревинно вниз і праворуч по задній стінці порожнини живота. В ділянці клубово-сліпокишкового кута вона розгалужується на декілька гілок, які живлять сліпу кишку

Передня і задня сліпокишкова

99. На якому рівні черевна частина аорти поділяється на загальні клубові артерії?

На рівні ІV поперекового хребця (vertebra lumbalis [ІV]) є роздвоєння аорти (bifurcatio aortae). Це місце, де черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) розгалужується на дві спільні клубові артерії (arteriae iliacae communes) – праву та ліву

100. Де відбувається поділ загальної клубової артерії на зовнішню та внутрішню?

Спільна клубова артерія (a iliaca communis) парна, йде від родзвоєння аорти вниз та вбік і на рівні крижово-клубового суглоба поділяється на зовнішню та внутрішню?

101. Перелічіть пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії.

Пристінковими притоками внутрішньої клубової вени є такі:

- верхні сідничні вени (vv. gluteae superiores);

- нижні сідничні вени (vv. gluteae inferiores);

- затульні вени (vv. obturatoriae); кровопостачає лобковий симфіз, лобкову і сідничу кістки, кульшовий суглоб, зокрема, головку стегнової кістки і ряд м’язів: клубово-поперековий, внутрішній і зовнішній затульні м’язи, квадратний м’яз стегна, м’яз-підіймач відхідника, привідні м’язи стегна, гребінний і тонкий м’язи, а також шкіру зовнішніх статевих органів.

- бічні крижові вени (vv. sacrales laterales); кровопостачають крижову кістку та зв’язки, куприк, нижні відділи глибоких м’язів спини і шкіру цієї ділянки, крижово-клубовий суглоб, а також грушоподібний і сідничо-куприковий м’язи, м’яз-підіймач відхідника

- клубово–поперекова вена (v. iliolumbalis), що часто впадає у спільну клубову вену (vena iliaca communis);

- середня крижова вена (v. sacralis mediana), що часто впадає у ліву спільну клубову вену (vena iliaca communis sinistra).

102. Що кровопостачає клубово-поперекова артерія

Клубово-поперекова артерія (a. iliolumbalis) на рівні присереднього краю поперикового м’яза розгалужується на поперекову і клубову гілки. Поперекова гілка (r. lumbalis) кровопостачає великий і малий поперекові м’язи, квадратний м’яз попереку та задні відділи поперечного м’яза живота. Клубова гілка (r. iliacus) живить клубовий м’яз, клубову кістку і нижню ділянку широких м’язів живота та шкіру над ними.

103. Що кровопостачають бічні крижові артерії?

Бічні крижові артерії (aa. sacrales laterales), верхня і нижня, відходять від заднього стовбура внутрішньої клубової артерії або від початку верхньої сідничної чи клубово-поперекової артерій на рівні І–ІІ передніх крижових отворів. Верхня бічна крижова артерія (a. sacralis lateralis superior) кровопостачає крижову кістку і прилеглі тканини. Нижня бічна крижова артерія (a. sacralis lateralis inferior) живлять крижову кістку, нижні поперекові, крижові і куприкові сегменти спинного мозку та його оболони у цій ділянці.

104. Опишіть топографію та область кровопостачання верхньої сідничної артерії.

Верхня сіднична артерія (a. glutea superior) є продовженням заднього стовбура внутрішньої клубової артерії. Ця крупна судина прямує вбік до надгрушоподібного отвору, віддаючи гілки до м’яза-підіймача відхідника, внутрішнього затульного і грушоподібного м’язів. Вийшовши з порожнини малого таза через надгрушоподібний отвір у сідничну ділянку, верхня сіднична артерія роздвоюється на поверхневу і глибоку гілки:

– поверхнева гілка (r. superficialis) проходить між великим і середнім сідничними м’язами, кровопостачаючи їх, а також шкіру верхньої частини сідничної ділянки;

– глибока гілка (r. profundus) розгалужується на верхню і нижню гілки (rr. superior et inferior), численні гілочки яких живлять ці м’язи, а також м’яз-натягувач широкої фасції стегна. Окрім того, від глибокої гілки відходять гілочки, які живлять кульшовий суглоб.

105. Де проходить, що кровопостачає нижня сіднична артерія?

Нижня сіднична артерія (a. glutea inferior) є крупною судиною, що відходить від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії, проходить вниз і вперед по передній поверхні грушоподібного м’яза та крижового нервового сплетення. Численні гілки нижньої сідничної артерії кровопостачають кульшовий суглоб, шкіру сідничної ділянки і ряд м’язів: великий сідничний, грушоподібний, внутрішній і зовнішній затульні м’язи, великий привідний і квадратний м’язи стегна, верхній і нижній близнюкові м’язи, півперентинчастий м’яз і довгу головку двоголового м’яза стегна.

106. Опишіть топографію та область кровопостачання затульної артерії.

Затульна артерія (a. obturatоria) відходить від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії. Затульна артерія йде вперед по бічній стінці малого таза до затульного отвору, паралельно до дугоподібної лінії клубової кістки, проходить через затульний канал у присередній відділ стегна. Затульна артерія кровопостачає лобковий симфіз, лобкову і сідничу кістки, кульшовий суглоб, зокрема, головку стегнової кістки і ряд м’язів: клубово-поперековий, внутрішній і зовнішній затульні м’язи, квадратний м’яз стегна, м’яз-підіймач відхідника, привідні м’язи стегна, гребінний і тонкий м’язи, а також шкіру зовнішніх статевих органів.

107. Перелічіть вісцеральні гілки внутрішньої клубової артерії.

До нутрощевих гілок внутрішньої клубової артерії належать:

пупкова (a. umbilicalis),

нижня міхурова (a. vesicalis inferior) ,

середня прямокишкова (a. rectalis media)

і внутрішня соромітна артерії (a. pudenda interna)

, а у жінок ще є маткова і піхвова артерії (a. uterina) (a. vaginalis)

108. Опишіть топографію пупкової артерії, назвіть її гілки.

Пупкова артерія (a. umbilicalis) найкрупнішою гілкою внутрішньої клубової артерії у складі пуповини, по якій кров тече до плаценти матері. Пупкова артерія відходить від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії, лягає на задню поверхню передньої стінки черевної порожнини і заходить у пупкове кільце.

Від відкритої частини пупкової артерії відходять:

– артерія сім’явиносної протоки (a. ductus deferentis), яка є тільки у чоловіків. Одна гілка заходить через глибоке пахвинне кільце у пахвинний канал. Друга гілка йде проксимально вздовж сім’явиносної протоки до пухирчастої залози;

– верхні міхурові артерії (aa. vesicales superiores), яких є 2–4, живлять верхівку і тіло сечового міхура

109. Назвіть область кровопостачання нижньої міхурової артерії.

Нижня міхурова артерія (a. vesicalis inferior) галузиться на гілочки, що живлять тіло, дно і шийку сечового міхура. У чоловіків від нижньої міхурової артерії відходять гілки передміхурової залози (rr. prostatici), які живлять однойменний орган.

110. Звідки відходить маткова артерія, які гілки віддає?

Маткова артерія (a. uterina) є тільки у жінок, почавшись від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії. На бічній стінці шийки матки від артерії відходять низхідні піхвові гілки (rr. vaginales), які живлять піхву. Віддає до яєчника і маткової труби відповідно яєчникову гілку (r. ovaricus) і трубну гілку (r. tubarius). Вздовж від маткової артерії відходять численні звивисті гілки (rr. helicini), які живлять матку.

111. Назвіть гілки і область кровопостачання середньої прямокишкової артерії.

Середня прямокишкова артерія (a. rectalis media) переважно починається від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії. У чоловіків від середньої прямокишкової артерії відходять передміхурові залозові гілки (rr. prostatici), які живлять однойменний орган і пухирчасту залозу, а у жінок – піхвові гілки (rr. vaginales), що кровопостачають піхву.

112. Опишіть топографію внутрішньої соромітної артерії, назвіть її гілки.

Внутрішня соромітна артерія (a. pudenda interna) є кінцевою крупною гілкою внутрішньої клубової артерії, виходить з порожнини малого таза через підгрушоподібний отвір (разом з нижньою сідничною артерією) у сідничну ділянку, огинає сідничу ость і через малий сідничий отвір знову входить у порожнину малого таза.

У сідничо-відхідниковій ямці від внутрішньої соромітної артерії відходять:

– нижня прямокишкова артерія (a. rectalis inferior), , кровопостачаючи м’яз-підіймач відхідника і зовнішній м’яз-замикач відхідника, шкіру і клітковину відхідникової ділянки;

– промежинна артерія (a. perinealis) проходить переважно позаду поверхневого поперечного м’яза промежини, а її численні гілки живлять м’язи і фасції промежини;

– сечівникова артерія (a. urethralis) кровопостачає сечівник.

У чоловіків внутрішня соромітна артерія в сечово-статевій ділянці промежини розгалужується на такі кінцеві гілки:

– задні калиткові гілки (rr. scrotales posteriores), які кровопостачають оболонки задньої ділянки калитки і анастомозують з передніми калитковими гілками стегнової артерії;

– артерія цибулини статевого члена (a. bulbi penis), гілки якої живлять цибулину статевого члена, цибулинно-губчастий та інші прилеглі м’язи промежини;

– спинкова артерія статевого члена (a. dorsalis penis), яка є продовженням внутрішньої соромітної артерії і живить цей орган. Права і ліва артерії проходять вздовж пращоподібної зв’язки статевого члена до його головки, з боків від глибокої спинкової вени статевого члена, що проходить посередині його спинки. Від цієї артерії відходять гілочки до калитки і до печеристих тіл;

– глибока артерія статевого члена (a. profunda penis) пронизує білкову оболонку печеристого тіла в його основі і прямує по ньому до його вершини, кровопостачаючи печеристе тіло статевого члена, анастомозуючи з протилежною однойменною артерією;

– пронизні артерії статевого члена (aa. perforantes penis) є гілками правої і лівої глибоких артерій статевого члена, які проходять крізь перегородку статевого члена. Ці гілки йдуть до протилежного печеристого тіла і анастомозують з відповідною глибокою артерією статевого члена.

. У жінок в сечовостатевій ділянці промежини розгалужується на такі кінцеві гілки:

: – задні губні гілки (rr. labiales posteriores) кровопостачають задню ділянку відповідної великої соромітної губи

– артерія цибулини присінка (a. bulbi vestibuli), яка живить однойменний орган, цибулинно-губчастий м’яз та інші прилеглі м’язи промежини;

– спинкова артерія клітора (a. dorsalis clitoridis), яка є продовженням внутрішньої соромітної артерії і живить цей орган.

– глибока артерія клітора (a. profunda clitoridis) пронизує фасцію клітора,живить печеристе тіло клітора, анастомозує з однойменною протилежною артерією, а також із гілками спинкової артерії клітора.

113. Якими артеріями кровопостачається пряма кишка?

Середня прямокишкова артерія (a. rectalis media) переважно починається від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії, інколи відходить від нижньої міхурової артерії або внутрішньої соромітної артерії. Деколи ця артерія відсутня. Артерія прямує заочеревинно вниз і присередньо до ампули прямої кишки, кровопостачаючи її середній і нижній відділи

114. Якими артеріями кровопостачається сечовий міхур?

Нижня міхурова артерія (a. vesicalis inferior) прямує заочеревинно до дна сечового міхура, де галузиться на гілочки, що живлять тіло, дно і шийку сечового міхура, анастомозуючи з верхніми міхуровими артеріями та гілками протилежних однойменних артерій. У чоловіків від нижньої міхурової артерії відходять гілки передміхурової залози (rr. prostatici), які живлять однойменний орган.

Верхні міхурові артерії (aa. vesicales superiores), яких є 2–4, живлять верхівку і тіло сечового міхура. Від цих артерій біля стінки сечового міхура відходять сечовідні гілки (rr. ureterici), які кровопостачають кінцевий відділ сечоводу.

115. Які судини кровопостачають сім’яні міхурці, передміхурову залозу?

У чоловіків кровопостачає сім’яні міхурці, передміхурову залозу внутрішня соромітна артерія, яка в сечово-статевій ділянці промежини розгалужується на такі кінцеві гілки:

116. Якими судинами кровопостачається піхва ????????

У жінок піхву кровопостачає піхвова артерія (a. vaginalis) часто відходить від внутрішньої клубової артерії спільним стовбуром з матковою артерією. Вона йде вниз позаочеревинно до бічної стінки піхви, кровопостачаючи її, і анастомозує з піхвовими гілками інших артерій. А також внутрішня соромітна артерія (a. pudenda interna), яка в сечовостатевій ділянці промежини розгалужується на такі кінцеві гілки:

– задні губні гілки (rr. labiales posteriores) кровопостачають задню ділянку відповідної великої соромітної губи

117. Які гілки відходять від зовнішньої клубової артерії?

Від зовнішньої клубової артерії (a. iliaca externa) відходять нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) і глибока огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium profunda), гілки яких кровопостачають м’язи живота і клубовий м’яз, у чоловіків – м’яз-підіймач яєчка і калитку, а у жінок – круглу маткову зв’язку, лобкове підвищення і великі соромітні губи.

118. Опишіть топографію, область кровопостачання та анастомози нижньої надчеревної артерії.

Нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) відходить від зовнішньої клубової артерії, заходить у нижній відділ піхви прямого м’яза живота проходить догори між її задньою пластинкою і задньою поверхнею прямого м’яза живота, кровопостачаючи їх. На рівні пупка численні кінцеві гілочки артерії анастомозують з гілками верхньої надчеревної артерії ,з кінцевими гілками 4–5 нижніх задніх міжребрових і поперекових артерій, які заходять у піхву прямого м’яза живота.

Від нижньої надчеревної артерії відходять такі гілки:

- лобкова гілка (r. Pubicus).Кровопостачаючи лобкової кістки та лобковий симфіз

– артерія м’яза-підіймача яєчка (a. cremasterica) Кровопостачає м’яз-підіймач яєчка, а також усі оболонки сім’яного канатика і яєчка. Гілки артерії м’яза-підіймача яєчка анастомозують з гілками яєчкової артерії (гілки черевної аорти), зовнішніх соромітних артерій (гілки стегнової артерії) і артерії сім’явиносної протоки (гілка внутрішньої клубової артерії);

– артерія круглої маткової зв’язки (a. ligamenti teretis utеri) її гілки кровопостачають шкіру і підшкірну клітковину лобкового підвищення та великих соромітних губ. Гілки цієї артерії анастомозують з однойменною протилежною артерією і гілками зовнішніх соромітних артерій.

119. Опишіть топографію та область кровопостачання глибокої артерії, що огинає клубову кістку.

Глибока огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium profunda) починається від нижньої поверхні зовнішньої клубової артерії під пахвинною зв’язкою, вздовж пахвинної зв’язки до рівня верхньої передньої клубової ості. У цьому місці від артерії відходить висхідна гілка (r. ascendens), яка бере участь у кровопостачанні нижніх передньобічних ділянок м’язів живота. Гілки цієї артерії кровопостачають нижні ділянки передньобічної стінки черевної порожнини, зокрема такі м’язи: поперечний і косий м’язи живота, клубовий м’яз, м’яз-натягувач широкої фасції стегна, кравецький м’яз.

120. Що таке "корона смерть

Крона смерть (corona mortis) – це анастомоз лобкової гілки із затульною гілкою нижньої надчеревної артерії. Цей анастомоз є добре розвиненим , тому важко зупинити з нього кровотечу при його пошкодженні під час оперативного лікування стегнової грижі.

121.Де і як утворюється спільна клубова вена?

Спільна клубова вена(v. iliaca communis) утворюється на рівні крижово-клубового суглоба (art. sacroiliaca) при злитті:

- внутрішньої клубової вени (v. iliaca interna);

- зовнішньої клубової вени (v. iliaca externa).

122.Назвіть венозні сплетення,які знаходяться у стінках та навколо органів малого тазу?

-міхурове венозне сплетення plexus venosus vesicalis найбільше сплетення в ділянці тазу. У чоловіків переходить у в передміхурове сплетення, а у жінок у піхвове венозне сплетення.

-прямокишкове венозне сплетення plexus venosus rectalis міститься в ділянці прямої кишки.

-передміхурове венозне сплетення plexus venosus prostaticus є лише у чоловіків, і оточує передміхурову залозу і пухирчасті залози,залягають між сечовим міхуром і лобним симфізом

-піхвове венозне сплетення plexus venosus vaginalis охоплює піхву і сечівник

123.Назвіть притоки внутрішньої клубової вени?

Внутрішня клубова вена (v. iliaca interna) має:

Парієтальні притоки:

верхні і нижні сідничні вени; vv. gluteae superiores vv. gluteae inferiores
затульні вени; (vv. obturatoriae);
латеральні крижові вени (парні); vv. sacrales laterales);
клубово-поперековий вена (непарна); (v. iliolumbalis)

вісцеральні притоки:

- крижового венозного сплетення (plexus venosus sacralis)

- передміхуровозалозового венозного сплетення (plexus venosus prostaticus), в якевходять: - глибока спинкова вена статевого члена (v. dorsalis profunda penis); - глибокі вени статевого члена (vv. profundae penis);

- міхурового венозного сплетення (plexus venosus vesicalis), в яке входять: - міхурові вени (vv. vesicales);

- прямокишкового венозного сплетення (plexus venosus rectalis), в яке входять: - верхні прямокишкові вени (vv. rectales superiores), які впадають в нижню брижову вену (v. mesenterica inferior); середні прямокишкові вени (vv. rectales mediae), які впадають у внутрішню клубову вену (v. iliaca interna); -нижні прямокишкові вени (vv. rectales inferiores), які впадають у внутрішню соромітну вену (v. pudenda interna);

- маткове венозне сплетення (plexus venosus uterinus), в яке входять: - маткові вени (vv. uterinae);

- піхвове венозне сплетення (plexus venosus vaginalis), в яке входять: - маткові вени (vv. uterinae)

124.Назвіть притоки зовнішньої клубової вени? Зовнішня клубова вена (v. iliaca externa) є продовженням стегнової вени (v. femoralis) і приймає кров від усіх вен нижньої кінцівки. Під пахвинною зв’язкою (lig. inguinale) у зовнішню клубову вену (v. iliaca externa) впадають:

- нижня надчеревна вена (v. epigastrica inferior);

- глибока огинальна вена клубової кістки (v. circumflexa ilium profunda)

125.Як формується нижня порожниста вена? Нижня порожниста вена (vena cava inferior) починається на рівні IV–V поперекових хребців (vertebrae lumbales [IV–V]) при злитті:

- лівої спільної клубової вени (v. iliaca communis sinistra);

- правої спільної клубової вени (v. iliaca communis dextra), справа і нижче від роздвоєння аорти (bifurcatio aortae).

126.Опишіть топографію нижньої порожнистої вени? починається на рівні IV-V поперекових хребців з злиття двох спільних клубових вен. Це місце прикрите правої загальної клубової артерією. Далі від місця свого початку нижня порожниста вена піднімається вгору, спереду і праворуч від хребта у напрямку до печінки і власним отвором в діафрагмі.

127.Назвіть пристінкові притоки нижньої порожнистої вени? До пристінкових притоків нижньої порожнистої вени (vv. parietales venae cavae inferioris) належать:

- поперекові вени (vv. lumbales) – по чотири або п’ять з кожного боку, які збирають кров від задньої стінки порожнини живота (paries posterior cavitatis abdominis), хребтового каналу (canalis vertebralis), спинного мозку та його оболонок (medulla spinalis et meninges), супроводжуючи відповідні поперекові артеріі (aa. lumbales). Верхні чотири вени переважно впадають у нижню порожнисту вену (vena cava inferior), хоч перша з них може впадати у висхідну поперекову вену (v. lumbalis ascendens). П’ята є притокою клубово–поперекової вени (v. iliolumbalis) або спільної клубової вени (vena iliaca communis). Усі вони анастомозують з висхідною поперековою веною (v. lumbalis ascendens).

- нижні діафрагмові вени (vv. phrenicae inferiores) – вени, які супроводжують однойменні артерії (aa. phrenicae inferiores). Праві вени (vv. phrenicae inferiores dextrae) впадають у нижню порожнисту вену (vena cava inferior), а ліві (vv. phrenicae inferiores sinistrae) – у ліву надниркову вену (v. suprarenalis sinistra), ліву ниркову (v. renalis) або нижню порожнисту вену (vena cava inferior).

128.Назвіть вісцеральні притоки нижньої порожнистої вени? До нутрощевих притоків нижньої порожнистої вени (vv. viscerales venae cavae inferioris) належать:

- права яєчкова вена (v. testicularis dextra), у жінок – права яєчникова вена (v. ovarica dextra), що починається від заднього краю яєчка (margo posterior testis) чи від воріт яєчника (hilum ovarii) численними венами, які утворюють лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis). Вона несе кров від правого лозоподібного сплетення (plexus pampiniformis dexter) до нижньої порожнистої вени (vena cava inferior). У чоловіків лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis) і яєчкова вена (v. testicularis) належать до складу сім’яного канатика (funiculus spermaticus);

-ліва яєчкова вена (v. testicularis sinistra), у жінок – ліва яєчникова вена (v. ovarica sinistra), що під прямим кутом впадає у ліву ниркову вену (v. renalis sinistra);

- ниркові вени (vv. renales) – парні, йдуть від ниркових воріт (hilum renale) і, анастомозуючи з поперековими венами (vv. lumbales), впадають у нижню порожнисту вену (v. cava inferior) між першим та другим поперековими хребцями (vertebrae lumbales);

- права надниркова вена (v. suprarenalis dextra), що виходить з воріт надниркової залози (hilum glandulae suprarenalis); - ліва надниркова вена (v. suprarenalis sinistra), що впадає в ліву ниркову вену (v. renalis sinistra);

- печінкові вени (vv. hepaticae) – три–чотири крупних вени впадають у нижню порожнисту вену (v. cava inferior) в ділянці печінки (regio hepatis) у борозні порожнистої вени (sulcus venae cavae).

129.Куди вливаються печінкові вени? печінкові вени (vv. hepaticae) – три–чотири крупних вени впадають у нижню порожнисту вену (v. cava inferior) в ділянці печінки (regio hepatis) у борозні порожнистої вени (sulcus venae cavae).

130.Куди вливаються надниркові вени? - права надниркова вена (v. suprarenalis dextra), що виходить з воріт надниркової залози (hilum glandulae suprarenalis);

- ліва надниркова вена (v. suprarenalis sinistra), що впадає в ліву ниркову вену (v. renalis sinistra);

131. Опишіть топографію правої та лівої яєчкових (яєчникових) вен?

-права яєчкова вена (v. testicularis dextra), у жінок – права яєчникова вена (v. ovarica dextra), що починається від заднього краю яєчка (margo posterior testis) чи від воріт яєчника (hilum ovarii) численними венами, які утворюють лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis). Вона несе кров від правого лозоподібного сплетення (plexus pampiniformis dexter) до нижньої порожнистої вени (vena cava inferior). У чоловіків лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis) і яєчкова вена (v. testicularis) належать до складу сім’яного канатика (funiculus spermaticus);

- ліва яєчкова вена (v. testicularis sinistra), у жінок – ліва яєчникова вена (v. ovarica sinistra), що під прямим кутом впадає у ліву ниркову вену (v. renalis sinistra);

132.Як формується,де проходить ворітна вена? Воротна вена V. portae,. утворюється з злиття верхньої брижової, v. mesenterica superior, і селезінкової, v. splenica (lienalis), вен. Місце їх злиття, тобто місце формування v. portae. знаходиться позаду головки підшлункової залози.

133. Які вени впадають у ворітну вену? В ворітну вену впадають верхня підшлунково-дванадцятипалокишкова v. pancreaticoduodenalis superior, передворотарна v. prepylorica і права і ліва шлункові вени, vv. gastricae dextra et sinistra. Остання нерідко впадає в селезінкову вену. Нижня брижова вена, v. mesenterica inferior, як правило, впадає в селезінкову, рідше - у верхню брижову вену.

134.Від яких органів відтікає венозна кров у ворітну вену? (v. portae) приймає кров від непарних органів черевної порожнини

135.Назвіть кава-кавальні анастомози передньої черевної стінки? . У товщі передньобічних стінок черевної і грудної порожнин існують парні (праві і ліві) анастомози між системами верхньої і нижньої порожнистих вен (кава-кавальні анастомози). Вони формуються з венозного сплетення в пупковій ділянці. До них належать такі кава-кавальні анастомози:

Кавo–кавальні анастомози є такі:

- між верхньою надчеревною веною (v. epigastrica superior) – система верхньої порожнистої вени (v. cava superior), і нижньою надчеревною веною (v. epigastrica inferior) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

- між поперековими венами (vv. lumbales) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior), і висхідними правою та лівою поперековими венами (vv. lumbales ascendentes) – система верхньої порожнистої вени (v. cava superior);

- між грудо–надчеревною веною (v. thoracoepigastrica) – система верхньої порожнистої вени (v. cava superior), і поверхневою надчеревною веною (v. epigastrica superficialis) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

- між поперековими венами (vv. lumbales) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior), і зовнішнім хребтовим сплетенням (plexus venosus vertebralis externus) – система верхньої порожнистої вени (v. cava superior).

Поверхневі надчеревні вени (vv. epigastricae superficiales) і грудо-надчеревні вени (vv. thoracoepigastricae), анастомозуючи між собою, утворюють анастомози між системами нижньої і верхньої порожнистих вен – кава-кавальний анастомоз. Венозна кров відтікає по правих і лівих поверхневих надчеревних венах відповідно у праву і ліву великі підшкірні вени (vv. saphenae magne dextra et sinistra) або в стегнові вени (vv. iliaci externi), а потім – у загальні клубові вени (vv. iliaci communis), які відкриваються у нижню порожнисту вену (v. cava inferior). Венозна кров відтікає по грудо-надчеревних венах, які проходять догори по бічній стінці черевної і грудної порожнини, у праву і ліву пахвові вени (vv. axillares dextra et sinistra), потім у відповідні підключичні вени (vv. subclaviae), а з них у плечо-головні вени (vv. brachiocephalicae), які відкриваються у верхню порожнисту вену (v. cava superior).

136.Назвіть кава-кавальні анастомози задньої стінки черевної порожнини? У ділянках задньої стінки грудної і черевної порожнин існують парні (праві і ліві) анастомози між верхньою та нижньою порожнистими венами (кавакавальні анастомози). Вони формуються через систему непарної і півнепарної вен.

Початковими відділами непарної і півнепарної вен (vv. azygos et hemiazygos) є відповідно права і ліва висхідні поперекові вени (vv. lumbales ascendentes dextra et sinistra), які утворюють численні анастомози відповідно з правими і лівими поперековими венами (vv. lumbales dextrae et sinistrae), що безпосередньо впадають у нижню порожнисту вену (v. cava inferior). Непарна вена (v. azygos), в яку впадають півнепарна вена (v. hemiazygos) і праві задні міжреброві вени (vv. intercostales posteriores dextrae), впадає безпосередньо у верхню порожнисту вену (v. cava superior).
Уздовж хребта (від рівня великого отвору потиличної кістки до верхівки крижової кістки) розміщені суцільні внутрішні і зовнішні хребтові венозні сплетення (plexus venosi vertebrales interni et externi), через які утворюються анастомози (праві і ліві) між системами нижньої і верхньої порожнистих вен – кава-кавальні анастомози.

137.Назвіть кава-кавальні анастомози зовнішнього та внутрішнього хребтових сплетень? Зовнішнє та внутрішнє хребтові венозні сплетення, які в краніальному відділі посилають кров до системи верхньої порожнистої вени через хребтову, непарну та півне-парну вени, в каудальному — до нижньої порожнистої вени (через поперекові вени).

138.Перелічіть анастомози між верхньою порожнистою та ворітною венами? Порто–кавальні анастомози є такі:

- у товщі черевної частини стравоходу (pars abdominalis oesophagi) між:

- лівою шлунковою веною (v. gastrica sinistra) – система ворітної печінкової вени (v. portae hepatis);

- стравохідними венами (vv. oesophageales) – система верхньої порожнистої вени (v. cava superior);

- навколо пупка (umbilicus) між:

- верхньою надчеревною веною (v. epigastrica superior) – система верхньої порожнистої вени (v. cava superior); - припупковими венами (vv. paraumbilicales) – система ворітної печінкової вени (v. portae hepatis);

- нижньою надчеревною веною (v. epigastrica inferior) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

139.Назвіть анастомоз між нижньою порожнистою та ворітною венами?

- у товщі прямої кишки (rectum) між:

- верхньою прямокишковою веною (v. rectalis superior) – система ворітної печінкової вени (v. portae hepatis);

- середньою прямокишковою веною (rectalis media) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

- нижньою прямокишковою веною (v. rectalis inferior) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

- навколо пупка (umbilicus) між:

- нижньою надчеревною веною (v. epigastrica inferior) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

- у товщі висхідної ободової кишки (colon ascendens) і низхідної ободової кишки (colon descendens) між:

- поперековими венами (vv. lumbales) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

- правою ободовокишковою веною (v. colica dextra) та лівою ободовокишковою веною (v. colica sinistra) – система ворітної печінкової вени (v. portae hepatis).

140.Назвіть морфофункціональні особливості автономної нервової системи? Морфофункціональні особливості:
1. Функція автономної нервової системи не контролюється свідомістю.
2. Автономна нервова систем має тільки еферентну ланку рефлекторної дуги, еферентна ланка цієї дуги є спільною з іншими відділами нервової системи.
3. Швидкість імпульсів по еферентних волокнах автономної нервової системи дорівнює до 10 м/сек., а по еферентних волокнах інших відділів нервової системи – до 100 м/сек
4. Волокна автономної нервової системи не мають м’якої оболонки, або вона слабо виражена і тому поперечник цих волокон відносно малий.
5. Як центральні, так і периферичні відділи автономної нервової системи роз приділені нерівномірно.
6.Тіло останнього нейрону знаходиться на периферії. Сукупність їх складає периферичні автономні вузли.
7.Еферентні волокна, які відходять із центрів автономної нервової системи, на шляху до органа перериваються в автономних вузлах і називаються перед і після вузловими.
8.Автономна нервова система іннервує серце, кровоносні і лімфатичні судини, лімфатичні вузли, залози, парелосіму і стінки внутрішніх органів, ядро ока, а також здійснює трофіку тканини.

141.На які частини поділяється автономна нервова система? симпатичну та парасимпатичну частини.

142.Де знаходиться центральний відділ симпатичної частини НС? Центри симпатичної частини закладені в більших стовпах спинного мозку від VІІІ шийного до ІІ поперекового сегментів в вигляді бокового проміжного ядра.

143.Що відноситься до периферичного відділу симпатичної частини автономної НС? Периферичні відділи симпатичної частини представлені парним симпатичним стовбуром і його з’єднуючими гілками, симпатичними нервами

144.Де знаходиться симпатичний стовбур? Симпатичний стовбур (truncus sympathicus) являє собою ланцюжок паравертебральних вузлів, які з’єднані між собою міжвузловими волокнами. Правий та лівий стовбури розташовані по боках уздовж хребта.

145.Які вузли відносяться до шийної частини симпатичного стовбура? Шийна частина представлена верхнім, середнім та нижнім вузлами.

146. Де знаходиться верхній шийний вузол,які нерви від нього відходять? Ganglion cervicale superius є найбільшим вузлом . Лежить він на рівні II і частини III шийних хребців позаду внутрішньої сонної артерії і медіально від п. vagus. Відходить: внутрішній сонний нерв, сполучні сірі гілки, зовнішні сонні нерви, яремний нерв, верхній шийний серцевий нерв, гортанно-глоткові гілки

147.Де знаходиться середній шийний вузол,які нерви від нього відходять? Ganglion cervicale medium невеликої величини, розташовується звичайно в місці перехрещення нижньої щитоподібної артерії a. thyroidea inferior з сонної, артерією, нерідко відсутня або може розпадатися на два вузлика. Відходить: сполучні сірі гілки, один або два тонких нерви, середній серцевий нерв

148. Де знаходиться шийно-грудний вузол,які нерви від нього відходять? Ganglion cervicothoracicum (stellatum), розташовується позаду внутрішньої півкола підключичної артерії, медіальніше відходить від неї хребетної артерії. Відходить: нижній шийний серцевий нерв, поперековий нерв

149.що входить до складу грудної частини симпатичного стовбура, які нерви від неї відходять? Грудний відділ складається із 10-12 грудних вузлів, від яких відходять гілки до аорти, серця, легень, бронхів, стравоходу і утворюють сплетення органів. Від грудних вузлів відходять також великий і малий нутряні нерви. Обидва нерви проходять через діафрагму в черевну порожнину і входять до складу черевного (сонячного) сплетення.

150.Що входить до складу черевної і тазової частини симпатичного стовбура які нерви відходять? Черевна і тазова частини складаються з 4-5 поперекових, 4 крижових і одного куприкового паравертебральних симпатичних вузлів, які знаходяться на передній боковій поверхні тіл поперекових хребців, тазової поверхні крижового відділа і куприка. Відходить: сірі сполучні гілки до крижових спинномозкових нервів; крижові внутренностные нерви,, поперекові внутренностные нерви.

151. У чому полягають основні функції парасимпатичної частини автономної нервової системи?

Основні функції парасимпатичних частини: сповільнення ритму серцевих скорочень, розширення деяких кровоносних судин (коронарні звужує), посилення секреції залоз, посилення перистальтики кишечника, звуження зіниць.

152. Де знаходяться центри парасимпатичної частини автономної нервової системи?

Деякі автори вважають, що парасимпатичні центри розташовуються в спинному мозку не тільки в області крижових сегментів, а й в інших відділах його, зокрема в попереково-грудному відділі між переднім і заднім рогом, в так званій інтермедіарній зоні.

153. Що відноситься до периферичного відділу парасимпатичної частини автономної нервової системи?

Периферична частина краніального відділу парасимпатичної системи представлена:

прегангліонарними волокнами, що йдуть в складі III, VII, IX і X пар черепних нервів (можливо, і в складі I і XI);

термінальними вузлами, розташованими поблизу органів, а саме: війковий вузол ganglia ciliare, крило-піднебінний pterygopalatinum, піднижньощелепний submandibulare, вушний oticum, і

постгангліонарними волокнами; постгангліонарні волокна мають або самостійний хід, як, наприклад, короткі війчасті нерви nn. ciliares breves, що відходять від війчастого вузла ganglion ciliare, або йдуть у складі яких нервів, як, наприклад, постгангліонарні волокна, що відходять від вушного вузла ganglion oticum ійдуть в складі вухоскроневого n. auriculotemporalis.

154. Назвіть ядра краніального відділу парасимпатичної нервової системи?

Мезенцефалічна частина представлена: додаткове ядро окорухового нерва nucleus accessorius n. oculomotorii і серединним непарним ядром, за рахунок яких іннервується мускулатура очей - звужувач зіниці і війковий m. sphincter pupillae і m. ciliaris.

Бульварна частина представлена верхнє слиновидільне ядро лицевого нерва nucleus saliva tonus superior n. facialis (точніше, n. intermedius), нижнє слинне ядро язикоглоткового нерва nucleus salivatorius inferior n. glossopharyngei і заднє ядро блукаючого нерва nucleus dorsalis n. vagi.

155. Що відноситься до периферичної частини краніального відділу парасимпатичної частини автономної нервової системи?

вегетативні волокна виходять лише з певних центрів: мезенцефалічного, бульбарного (парасимпатичні ядра черепних нервів у ромбоподібній ямці), які об’єднані в краніальний відділ

156. Які нервові корінці підходять до війкового вузла?

Війковий вузол має три корінці:

1) парасимпатичний корінець (radix parasympathica) – утворений гілкою окорухового нерва до війкового вузла, r. n. oculomotorius ad ganglion ciliare;

2) симпатичний корінець (radix sympathica);

3) чутливий корінець (radix sensoria) – утворений сполучною гілкою носовійкового нерва з війковим вузлом (r. communicans n. nasociliaris cum ganglio ciliare).

Завузлові парасимпатичні волокна цього вузла у складі коротких війкових нервів (nn. ciliares breves) прямують до очного яблука, пронизують склеру й іннервують війковий м’яз та м’яз-звужувач зіниці.

157. Від якого ядра ідуть передвузлові волокна до війкового вузла?

Перший парасимпатичний центр (ядро Якубовича) лежить у середньому мозку на дні водопроводу. Від ядра відходять прегангліонарні волокна, які йдуть у складі окорухового нерва (3 пара черепних нервів).На своєму шляху прегангліонарне волокно заходить у війчастий вузол.

158. У складі яких нервів ідуть завузлові волокна від війкового вузла, що вони іннервують?

Завузлові парасимпатичні нервові волокна (neurofibrae postganglionicae parasympathicae) – аксони других нейронів від війкового вузла (ganglion ciliare) – йдуть у складі коротких війкових нервів, які викликають звуження зіниці.

159. Які нервові корінці підходять до крилопіднебінного вузла?

Крило-піднебінний вузол має три корінці:

1) парасимпатичний корінець (radix parasympathica) – утворений великим кам’янистим нервом (n. petrosus major);

2) симпатичний корінець (radix sympathica) – утворений глибоким кам’янистим нервом (n. petrosus profundus);

3) чутливий корінець (radix sensoria) – утворений вузловими гілками верхньощелепного нерва (rr. ganglionares n. maxillaris).

160. Що іннервують післявузлові волокна від крилопіднебінного вузла?

Завузлові парасимпатичні волокна цього вузла (у складі гілок верхньощелепного нерва) забезпечують секреторну іннервацію залоз слизової оболонки порожнини носа, рота, глотки та сльозової залози.

161. Від якого ядра ідуть передвузлові волокна до вушного вузла?

Третій парасимпатичний центр (нижнє слиновидільне ядро) розташоване у довгастому мозку. Від ядра відходять прегангліонарні волокна, які йдуть у складі язикоглоткового нерва (9 пара черепних нервів). На своєму шляху прегангліонарне волокно заходить у вушний вузол.

162.Що іннервують післявузлові волокна від вушного вузла?

Від вушного вузла відходять постгангліонарні волокна, які іннервують привушну слинну залозу

163. Які нервові корінці підходять до піднижньощелепного вузла?

Піднижньощелепний вузол має три корінці:

1) парасимпатичний корінець (radix parasympathica) – утворений барабанною струною (chorda tympani);

2) симпатичний корінець (radix sympathica);

3) чутливий корінець (radix sensoria) – утворений вузловими гілками піднижньощелепного нерва (rr. ganglionares n. mandibularis).

164. Назвіть область іннервації післявузлових волокон від піднижньощелепного вузла

Завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) від піднижньо-щелепного вузла забезпечують парасимпатичну секреторну іннервацію однойменної слинної залози- піднижньощелепної залози (glandula submandibularis) та під’язикової слинної залози.

165.До яких вузлів надходять передвузлові волокна від верхнього слиновидільного ядра?

Другий парасимпатичний центр (верхне слиновидільне ядро) міститься у ромбоподібній ямці, його передвузлові волокна входять до складу проміжного нерва, потім лицевого (7 пара черепних нервів). Прегангліонарні волокна підходять до крилопіднебінного й підщелепного вузлів.

166. Назвіть найважливіші автономні сплетення.

У грудній порожнині розташовані такі сплетення: грудне аортальне,серцеве, легеневе, стравохідне; у черевній порожнині — черевне, черевне аортальне, кишкове, верхнє і нижнє брижові, верхнє підчеревне і нижнє підчеревне (тазове).

167. Які волокна беруть участь в утворенні автономних сплетень?

С. АВТОНОМНІ(pL autonomici) —утворені як симпатичними, так і парасимпатичними волокнами. Мають численні автономні вузли. Розташовані навколо кровоносних судин і внутрішніх органів

168.Де знаходяться центри, які об’єднують і регулюють функції симпатичної та парасимпатичної частин автономної

нервової системи?

Центри, які об’єднують і регулюють функції симпатичної і парасимпатичної частини автономної нервової системи, закладені в мозочку, в ядрах підбугоркової області і в волосатому тілі.

169.Назвіть стінки пахвової порожнини.

Пахвова порожнина (cavitas axillaris) – це порожнина, в якій знаходиться жирова клітковина, судини, нерви та лімфатичні вузли.

Вона має такі чотири стінки:

- передню, що утворена великим і малим грудними м’язами (musculi pectorales major et minor);

- задню, що утворена найширшим м’язом спини (m. latissimus dorsi), підлопатковим і великим круглим м’язами (musculi subscapularis et teres major);

- присередню, що утворена переднім зубчастим м’язом (musculus serratus anterior);

- бічну, що утворена хірургічною шийкою плечової кістки (collum chirurgicum humeri) та м’язами (коротка головка двоголового м’яза плеча – caput breve musculi bicipitis brachii та дзьобо–плечовий м’яз – musculus coracobrachialis).

170.Назвіть, чим обмежовані три-і чотиристоронні отвори.

На задній стінці пахвової порожнини (paries posterior cavitatis axillaris) є два отвори:

1. Тристоронній отвір (foramen trilaterum), обмежований:

- підлопатковим м’язом (musculus subscapularis);

- великим круглим м’язом (musculus teres major);

- довгою головкою триголового м’яза плеча (caput longum musculi tricipitis brachii).

Через тристоронній отвір (foramen trilaterum) проходить огинальна артерія лопатки (arteria circumflexa scapulae).

2. Чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum), розташований збоку тристороннього отвору (foramen trilaterum) і обмежований:

- підлопатковим м’язом (musculus subscapularis);

- великим круглим м’язом (musculus teres major);

- довгою головкою триголового м’яза плеча (caput longum musculi tricipitis brachii);

- хірургічною шийкою плечової кістки (collum chirurgicum humeri).

Через чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum) проходять: задня огинальна артерія і вена плеча (arteria circumflexa humeri posterior et vena circumflexa humeri posterior) та пахвовий нерв (nervus axillaris).

171.Назвіть, чим обмежовані ключично-грудний, грудний і підгрудний трикутники.

На передній стінці пахвової порожнини (paries anterior cavitatis axillaris) топографічно виділяють три трикутники:

- ключично–грудний трикутник (trigonum clavipectorale), обмежований:

- нижнім краєм ключиці (margo inferior claviculae);

- верхнім краєм малого грудного м’яза (margo superior musculi pectoralis minoris);

- грудний трикутник (trigonum pectorale), обмежований верхнім і нижнім краями малого грудного м’яза (margines superior et inferior musculi pectoralis minoris), тобто такий, що співпадає з контурами малого грудного м’яза (m. pectoralis minor);

- підгрудний трикутник (trigonum subpectorale)_, обмежований нижніми краями малого та великого грудних м’язів (margines inferiores musculorum pectoralium minoris et majoris).

172.Чим утворені стінки каналу променевого нерва?

Канал променевого нерва (canalis п. radia lis) утворений однойменною борозною плечової кістки та черевцем триголового м'яза плеча.

Між борозною променевого нерва на плечовій кістці (sulcus nervi radialis humeri) спереду і триголовим м’язом плеча (m. triceps brachii) ззаду міститься канал променевого нерва (canalis nervi radialis), через який проходять променевий нерв (n. radialis), глибокі артерія і вени плеча (arteria et venae profundae brachii).

173.Які структури складають судинно-нервовий пучок пахвової порожнини?

Пахвова порожнина містить судинно-нервовий пучок, до складу якого входять:

a.et v.axillaris(пахвова артерія і вена) та плечове сплетення (пучки і гілки). Його оточує жирова клітковина, яка містить лімфатичні вузли.

Судинно-нервовий пучок знаходиться біля внутрішнього краю

m.coracobrachialis.

Для проекції судинно-нервового пучка в пахвовій ямці орієнтуються на лінію, що з'єднує середину ключиці з початком sulcus bicipitalis medialis. Тут найбільш поверхнево залягає пахвова вена, глибше — пахвова артерія, а ще глибше — променевий нерв. Всередину від артерії розташований ліктьовий нерв, а назовні — серединний нерв.

174.На якому рівні починається і закінчується пахвова артерія?

Пахвова артерія (a. axillaris) є безпосереднім продовженням підключичної артерії і, простягнувшись від верхнього краю І ребра до нижнього краю великого грудного м'яза, проходить у глибині пахвової ямки

175.Опишіть топографію пахвової артерії.

Пахвова артерія (arteria axillaris) є безпосереднім продовженням

підключичної артерії (a.subclavia), топографічно починається від рівня

зовнішнього краю I ребра (margo externus costae primae [I]).

Вона проходить у глибині пахвової ямки (fossa axillaris) і оточена

стовбурами плечового сплетення (trunci plexus brachiali).

176.На які частини розділяється пахвова артерія?

Відповідно до топографії передньої стінки пахвової порожнини (paries anterior cavitatis axillaris), пахвову артерію (arteria axillaris) поділяють на три відділи:

-на рівні грудо–ключичного трикутника(trigonum clavipectorale);

-на рівні грудного трикутника(trigonum pectorale);

-на рівні підгрудного трикутника(trigonum subpectorale).

177.Які гілки відходять від кожного із відділів пахвової артерії?

У грудо–ключичному трикутнику(trigonum clavipectorale) від пахвової артерії (arteria axillaris) відходять:

-верхня грудна артерія(a. thoracica superior)

-грудо–надплечова артерія(a. thoracoacromialis)

У грудному трикутнику(trigonum pectorale) від пахвової артерії (a.

axillaris) відходить:

-бічна грудна артерія(a. thoracica lateralis)

У підгрудному трикутнику(trigonum subpectorale)від пахвової артерії

відходять:

-підлопаткова артерія(a. subscapularis), яка розгалужується на:

-грудо–спинну артерію(a. Thoracodorsalis)

-огинальну артерію лопатки(a. circumflexa scapulae)

- передня огинальна артерія плеча(a. circumflexa humeri anterior)

-задня огинальна артерія плеча(a. circumflexa humeri posterior)

178.Що кровопостачають гілки пахвової артарії?

У грудо–ключичному трикутнику(trigonum clavipectorale) від пахвової артерії (arteria axillaris) відходять:

-верхня грудна артерія(a. thoracica superior), яка розгалужується в

міжребрових м’язах (mm.intercostales) І–ІІ міжребрових просторів.

-грудо–надплечова артерія(a. thoracoacromialis), яка кровопостачає:

-надплечовий відросток лопатки (acromion scapulae);

-надплечово–ключичний суглоб (art. acromioclavicularis);

-підключичний м’яз (m. subclavius);

-дельтоподібний м’яз (m. deltoideus);

-великий грудний м’яз (m. pectoralis major);

-малий грудний м’яз. (m .pectoralis minor)

У грудному трикутнику(trigonum pectorale) від пахвової артерії (a.axillaris) відходить:

-бічна грудна артерія(a. thoracica lateralis), яка кровопостачає передній зубчастий м’яз (m.serratus anterior) і віддає гілки до грудної залози(glandula mammaria).

У підгрудному трикутнику(trigonum subpectorale)від пахвової артерії

відходять:

-підлопаткова артерія(a. subscapularis), яка розгалужується на:

-грудо–спинну артерію(a. thoracodorsalis), що кровопостачає:

-найширший м’яз спини (m. latissimus dorsi);

-великий круглий м’яз (m. teres major);

-огинальну артерію лопатки(a. circumflexa scapulae), що проходить через тристоронній отвір (foramen trilaterum) і кровопостачає:

-м’язи дорсальної поверхні лопатки (musculi faciei dorsalis scapulae).

-передня огинальна артерія плеча(a. circumflexa humeri anterior), що проходить попереду хірургічної шийки плечової кістки(collum chirurgicum humeri) і кровопостачає:

-плечовий суглоб (art.humeri);

-дельтоподібний м’яз (m.deltoideus).

-задня огинальна артерія плеча(a. circumflexa humeri posterior), що

проходить через чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum) і,

анастомозуючи з передньою огинальною артерією плеча (a. circumflexa humeri anterior), кровопостачає:

-плечовий суглоб (art .humeri);

-м’язи, що знаходяться навколо плечового суглоба (art. Humer)

179.Назвіть анастомози між гілками підк

лючичної та пахвової артерій.

в ділянці надплечового відростка (acromion): надлопаткова артерія – a. suprascapularis (із підключичної артерії – a. subclavia) анастомозує з грудо–надплечовою артерією – a. thoracoacromialis (із пахвової артерії – a.axillaris)

180.Назвіть кінцеві гілки плечової артерії

Плечова артерія є безпосереднім продовженням пахвової артерії (a. axillaris) і, починаючись на рівні нижнього краю великого грудного м’яза (m. pectoralis major), проходить в присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis), а в ліктьовій ямці (fossa cubitalis) розгалужується на свої кінцеві гілки – променеву артерію (a. radialis) та ліктьову артерію (a. ulnaris)

№181 Опишіть топографію плечової артерії.
Плечова артерія (arteria brachialis)

Плечова артерія є безпосереднім продовженням пахвової артерії (a. axillaris) і, починаючись на рівні нижнього краю великого грудного м’яза (m. pectoralis major), проходить в присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis) на передню поверхню плечового м’яза, опускаючись по ньому до ліктьової ямки (fossa cubitalis) розгалужується на свої кінцеві гілки – променеву артерію (a. radialis) та ліктьову артерію (a. ulnaris).

Плечову артерію супроводжують 2 плечові вени і серединний нерв.

182. Які гілки відходять від плечової артерії у верхню, середню, та нижню її частини?

Від плечової артерії (arteria brachialis) відходять:

1) глибока артерія плеча (a. profunda brachii), що починається від верхньої третини плечової артерії (a. brachialis), проходить разом з променевим нервом (n. radialis) через канал променевого нерва (canalis nervi radialis), йде спіралеподібно назад, вниз і вбік між задньою поверхнею плечової кістки та триголовим м’язом. Її супроводжують 2 глибокі плечові вени.
у цьому каналі від глибокої артерії відходять м’зові гілки до м’язів задньої групи плеча , а також:

- живильні артерії плеча (aa. Nutriciae) – заходять у живильні отвори плечової кістки, постачаючи її

- дельтоподібна гілка(r. deltoideus) – відходять від початкового відділу глибокої артерії плеча, проходить позаду дзьобо-плечового м’яза і двоголового м’яза плеча.
Згодом ця гілка йде вверх по передній поверхні плечової кістки до дельтоподібного м’яза і живить його і поділяється :

- середню обхідну артерію (a. collateralis media);
йде вниз між боковою і при середньою головками триголового м’яза плеча разом з венами, віддаючи їм гілочки. Потім ця артерія заходить у товщу бічної головки триголового м’яза, в задній бічній ліктьовій ділянці залягає в задній бічній ліктьовій борозні, де анастомозує з гілкамми поворотної міжкісткової артерії.

- променеву обхідну артерію (a. collateralis radialis).

Є продовженням глибокої артерії плеча; спочатку йде позаду бічної міжм’язової перегородки плеча, заходить у передню бічну ліктьову борозну, де анастомозує з променевою поворотною артерією.

Ці артерії беруть участь в утворенні суглобової сітки ліктя (rete articulare cubiti);

2) верхня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris superior) починається від плечової артерії (a. brachialis) нижче глибокої артерії плеча (a. profunda brachii) і йде до задньоприсередньої поверхні ліктьового суглоба (facies posteromedialis articulationis cubiti), де анастомозує із задньою гілкою ліктьової поворотної артерії (ramus posterior arteriae recurrentis ulnaris);

3) нижня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris inferior) починається від плечової артерії (a. brachialis) в нижній її третині, йде до передньоприсередньої поверхні плечового суглоба (facies anteromedialis articulationis humeri), де анастомозує з передньою гілкою ліктьової поворотної артерії (ramus anterior arteriae recurrentis ulnaris).

183. Які гілки відходять від плечової артерії беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки?

В ліктьовій ділянці є

*4 потужні артеріальні анастомози, утворені 4 обхідними судинами, що відходять від плечової артерії, і

*4поворотними артеріями, що відходять від ліктьової і променевої артерій.
Гілочки цих 8 артерій, анастозомуючи між собою, утворюють ліктьову суглобову сітку ( rete artsculare cubiti), від якої живляться усі елементи ліктьового суглоба, а також прилеглі до нього м’зи та шкіра цієї ділянки.

В утворенні ліктьової суглобової сітки беруть участь верхня і нижня ліктьові обхідні артерії (із плечової артерії), середня і променева обхідні артерії (із глибокої артерії плеча), поворотна променева артерія (із променевої артерії), поворотна міжкісткова артерія (із задньої міжкісткової артерії), передня і задня гілка ліктьової поворотної артерії (з ліктьової артерії).

184. Описати топографію променевої артерії.

Відходить від плечової артерії в ліктьовій ямці, дистальніше 1-3 см від рівня щілини плечо- променевого суглоба. Прямуючи донизу по передній поверхні круглого м’яза –привертача, променева артерія доходить до при середнього краю плечо – променевого м’яза і заходить у канал променевого нерва. Спочатку залягає між цим м’язом і круглим м’язом привертачем, а нижче – між плечо – променевим м’язом і променевим м’язом згиначем зап’ястка.

Вона лежить у променевій борозні передпліччя (sulcus radialis antebrachii) і, огинаючи шилоподібний відросток променевої кістки (processus styloideus radii), переходить на тильну ділянку кисті (regio dorsalis manus), а потім через перший міжкістковий простір (spatium interosseum primum) заходить на долоню (palma), де її кінцевий відділ, анастомозуючи з глибокою долонною гілкою (r. palmaris profundus) від ліктьової артерії (a. ulnaris), утворює глибоку долонну дугу (arcus palmaris profundus).

185. Де можна прощупати пульсацію променевої артерії?

У нижній третині передпліччя між сухожилками цих м'язів m.brachioradialis плечопроменева і m. flexor carpi radialis променевий згинач зап*ЯСТКА, де артерія найближче підходить до кістки і де вона вкрита лише фасціями, легко промацується її пульсація. Це місце на зап'ястку часто використовують для вимірювання ЧСС.

186. Як утворюється глибока долонна дуга?

глибока долонна дуга (arcus palmaris profundus), утворена кінцевим відділом променевої артерії (a. radialis) та глибокою долонною гілкою ліктьової артерії (ramus palmaris profundus arteriae ulnaris).

187. Назвіть гілки променевої артерії.

- променева поворотна артерія (a. recurrens radialis), яка анастомозує з променевою обхідною артерією (a. collateralis radialis);

- поверхнева долонна гілка (r. palmaris superficialis), яка анастомозує з кінцевим відділом ліктьової артерії (a. ulnaris), утворюючи поверхневу долонну дугу (arcus palmaris superficialis), і м’язові гілки (rr. musculares), які кровопостачають м’язи передпліччя (musculi antebrachii);

- тильна зап’ясткова гілка (r. carpalis dorsalis) та долонна зап’ясткова гілка (r. carpalis palmaris), разом з однойменними гілками ліктьової артерії беруть участь в утворенні тильної зап’ясткової сітки (rete carpale dorsale) та долонної зап’ясткової сітки (rete carpale palmare);

- головна артерія великого пальця (a. princeps pollicis), яка розгалужується на три власні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares propriae) до першого пальця (digitus primus) і променевої поверхні долонної ділянки другого пальця (facies radialis regionis palmaris digiti secundi).

Променевий нерв віддає такі гілки:

- м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують усі задні м’язи плеча;

- задній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii posterior), який іннервує шкіру задньої поверхні плеча;

- нижній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis inferior), який іннервує шкіру бічної поверхні плеча нижче дельтоподібної ділянки;

- задній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii posterior), який іннервує шкіру задньої поверхні передпліччя;

- глибоку гілку (r. profundus), що розгалужується на м’язові гілки, які іннервують усі задні м’язи передпліччя, та короткий променевий м’яз–розгинач зап’ястка (m. extensor carpi radialis brevis).

Від глибокої гілки променевого нерва (r. Profundus nervi radialis) відходить задній міжкістковий нерв передпліччя (n. interosseus antebrachii posterior), який іннервує:

- міжкісткову перетинку передпліччя (membrana interossea antebrachii);

- кістки передпліччя (ossa antebrachii);

- міжзап’ясткові суглоби кисті (articulationes intercarpales); зап’ясткові суглоби кисті (articulationes carpi);

- п’ястково–фалангові суглоби кисті (articulationes metacarpophalangeae);

- поверхневу гілку (r. superficialis), що на тилі кисті поділяється на п’ятьтильних пальцевих нервів (nn. digitales dorsales), які іннервують шкіру тильних поверхонь проксимальних фаланг перших двох пальців з обох боків та середнього пальця з променевого боку. Від поверхневої гілки також відходить ліктьова сполучна гілка (r. communicans ulnaris).

188. Що кровопостачає променева артерія?

Променева артерія кровопостачає шкіру та м'язи передпліччя й кисті, променеву кістку, ліктьовий і променево-зап'ястковий суглоб.

189. Як утворюється поверхнева долонна дуга?

(Arcus palmaris superficialis) розташована під долонним апоневрозом, утворена в основному кінцевим відділом ліктьової артерії і поверхневою долонною гілкою променевої артерії, які анастомозують між собою.

190. Опишіть топографію ліктьової артерії.

Вона лягає в ліктьову борозну передпліччя (sulcus cubitalis antebrachii) і через канал зап’ястка (canalis carpi) виходить на долоню (palma), де своєю кінцевою частиною анастомозує з поверхневою долонною гілкою (r. palmaris superficialis) від променевої артерії (a. radialis) і утворює поверхневу долонну дугу (arcus palmaris superficialis).

(arteria ulnaris)
відходить від плечової артерії в ліктьовій ямці на рівні вінцевого відростка ліктьової кістки. Дугоподібно повертає присередньо до ліктьового краю передпліччя, проходить під круглим м’язом –превертачем і заходить приблизно посередині передньої передплічної ділянки в ліктьову борозну.
У цьому каналі ліктьова артерія проходить вниз між поверхневим м’зом – згиначем пальців і ліктьовим м’зом- згиначем зап’ястка.

в ділянці променево-звп’ясткового суглоба атрерія залягає збоку від горохоподібної кістки, потім проходить через щілину в присередній частині тримача м’язів – згиначів і під м’язами підвищення мізинця заходить на долоню. Потім артерія дугоподібно повертає до променевого краю кисті, поступово тоншає і в ділянці підвищення великого пальця анатомозує з поверхневою долонною гілкою променевої артерії, утворюючи поверхневу долонну дугу.

191. Назвіть гілки ліктьової артерії.

Від ліктьової артерії відходять:

- ліктьова поворотна артерія (a. recurrens ulnaris), яка розгалужується на передню гілку (r. anterior) та задню гілку (r. posterior). Вони анастомозують із верхньою ліктьовою обхідною артерією (a. collateralis ulnaris superior) та нижньою ліктьовою обхідною артерією (a. collateralis ulnaris inferior) і беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки (rete articulare cubiti);

- загальна міжкісткова артерія (a. interossea communis), що розгалужується на:

- передню міжкісткову артерію (a. interossea anterior);

- задню міжкісткову артерію (a. interossea posterior).

Ці артерії кровопостачають глибоку частину м’язів передпліччя (pars profunda musculorum antebrachii) і беруть участь в утворенні сіток зап’ястка (retia carpalia).

Від задньої міжкісткової артерії (a. interossea posterior) відходить поворотна міжкісткова артерія (a. interossea recurrens), яка анастомозує із середньою обхідною артерією (a. collateralis media) і бере участь у формуванні ліктьової суглобової сітки (rete articulare cubiti);

- долонна зап’ясткова гілка (r. carpalis palmaris) та тильна зап’ясткова гілка (r. carpalis dorsalis), що беруть участь в утворенні відповідних зап’ясткових сіток (rete carpale palmare et rete carpale dorsale);

- глибока долонна гілка

192. Що кровопостачає ліктьова артерія?

(arteria ulnaris).

Гілки ліктьової артерії:

1. ліктьова поворотна артерія - поділяється на передню та задню гілки, які кровопостачають ліктьової суглоб;

2. загальна міжкісткова артерія - поділяється на передню та задню міжкісткові артерії. Від задньої міжкісткової артерії відгалужується міжкісткова поворотна артерія (a. interossea recurrens), яка кровопостачає ліктьовий суглоб;

3. м’язові гілки– до м’язів передпліччя;

4. тильна зап’ясткова гілка– бере участь у формуванні тильної артеріальної сітки зап’ястка;

5. долонна зап’ясткова гілка– кровопостачає зап’ясток;

6. глибока долонна гілка– анастомоз – замикає глибоку долонну дугу, утворену променевою артерією;

7. поверхнева долонна дуга – кровопостачає 2-5-й пальці з долонної поверхні, та три загальні долонні пальцеві артерії.

193. Які артерії відходять від глибокої долонної дуги?

Від глибокої долонної дуги (arcus palmaris profundus) відходять чотири долонні п’ясткові артерії (aa. metacarpales palmares), які дистально впадають у загальні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares communes) утворюючи анастомози між поверхневими і глибокими дугами.

194. Які артерії відходять від поверхневої долонної дуги?

Від поверхневої долонної дуги (arcus palmaris superficialis) відходять три або чотири загальні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares communes), з яких кожна розгалужується на дві власні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares propriae).

195. Як формується артеріальна сітка ліктьового суглоба?

Густу артеріальну ліктьову суглобову сітку (rete articularе cubiti) утворюють такі артерії: променева і середня бічні (від глибокої артерії плеча); верхня та нижня ліктьові бічні (від плечової артерії); поворотні променева, ліктьова й міжкісткова.

196. Як формується (дорзальна) тильна артеріальна сітка зап’ястка?

Одна з крупних гілок долонної зап’ясткової гілки – пронизна гілка проходить крізь міжкісткову перетинку передпліччя, а її кінцеві гілочки анастомозують з тильними зап’ястковими гілками і утворюють тильну зап’ясткову сітку.

197. Як формується долонна артеріальна сітка зап’ястка?

На рівні верхнього краю квадратного м’яза –привертача передня міжкісткова артерія розгалужується на кінцеві гілки. Частина цих гілок живить м’язи долоні, а інші анастомозують з долонними гілками променевої і ліктьової артерій, беручи участь в утворенні долонної зап’ясткової сітки.

198. Які групи вен розрізняємо на верхній кінцівці?

Вени верхньої кінцівки : -глибокі; - поверхневі;
Глибокі вени – парні, (за винятком пахвової і підключичної вен)

199. Які вени належать до поверхневих вен верхньої кінцівки?

(vv. superficiales membri superioris)

- 2 Долонні пальцеві вени – ідуть проксимально вздовж 2 долонних країв пальців

-Міжголовкові вени – по між пальцевих складках переходять на тил кисті в тильній п’ясткові вени.
-Тильні п’ясткові – утворені судинами які збирають кров від двох сусідніх пальців, з’єднаними з відповідними між головковими венами

*Головна – є продовженням1 тильної п’ясткової вени
*Основна вени – продовж. 4 вени
- Серединна вена ліктя – розташована в передній передплічній ділянці під шкірою.

- Серединна вена передпліччя – бере початок від підшкірної венозної сітки в дистальній частині передньої передпічної ділянки.

200. Назвіть глибокі вени верхньої кінцівки.

Пахвова вена

Підключична вена

Верхня порожниста вена

(vv. profundae membri superioris)

У долонній ділянці кисті є 2 венозні дуги – поверхнева і глибока.

Глибока долонна венозна дуга (arcus venosus palmaris profundus) представлена двома венами, що анастомозують між собою, вони супроводжують артеріальну глибоку долонну дугу. У цю дугу впадає 4–5 парних долонних п’ясткових вен ,які проходять уздовж міжп’ясткових проміжків від рівня головок п’ясткових кісток.

Вени, що відходять від глибокої і поверхневої долонних венозних дуг, формують на передній поверхні дистальної ділянки передпліччя чотири парні глибокі венозні магістралі: променеві, ліктьові, передні і задні міжкісткові вени. Ці парні вени утворюють між собою численні анастомози.

У ліктьовій ямці ліктьові і променеві вени з’єднуються між собою попарно, утворюючи відповідно дві плечові вени (vv. brachiales). Перед входом у пахвову ямку, на рівні нижнього краю сухожилка найширшого м’яза спини, обидві плечові вени зливаються, утворюючи одну пахвову вену.

Найкрупнішими притоками пахвової вени є:

– підлопаткова вена (v. subscapularis)

– огинальної вени лопатки (v. circumflexa scapulae)

– грудо-спинної вени (v. thoracodorsalis)

– задня огинальна вена плеча (v. circumflexa humeri posterior)

– передня огинальна вена плеча (v. circumflexa humeri anterior)

– грудо-надчеревні вени (vv. thoracoepigastricae)

– бічна грудна вена (v. thoracica lateralis)

У кінцевий відділ пахвової вени впадає крупна поверхнева вена верхньої кінцівки – головна вена

201. Як формуються поверхневі вени верхньої кінцівки?

Поверхневі вени верхньої кінцівки починаються венозними мережами, що знаходяться в підшкірній клітковині кисті, передпліччя і плеча. Розрізняють дві підшкірні великі вени.

1. Латеральна підшкірна вена (v. cephalica) починається з rete dorsale manus(тильна сітка кисті) променевої сторони кисті, на передпліччі і в ліктьовий ямці розташовується спереду. На плечі вона йде по sulcus bicipitalis lateralis(латеральна борозна двоголового м’яза пл еча), в дельтоподібного-грудної борозні занурюється під ключицю і впадає в v. axillaris.

2. Медіальна підшкірна вена (v. basilica) формується з венозної мережі кисті ліктьової сторони. На передпліччі й кисті вона анастомозуючих з гілками v. cephalica, в пахвовій ямці впадає в пахвову вену. Її крупним анастомозом є серединна вена ліктьової ямки (v. mediana cubiti), що знаходиться під шкірою ліктьової ямки і перетинає її в косому напрямку. Ця вена не тільки з’єднує поверхневі вени руки, але і є анастомозом між поверхневими і глибокими венами верхньої кінцівки.

202. Куди впадають поверхневі вени верхньої кінцівки?

Поверхневі вени починаються на тилі кисті, де утворюється широкопетлиста венозна сітка, rete venosum dorsale manus, яка приймає кров із вен пальців. Із сітки формуються дві головні поверхневі вени верхньої кінцівки — головна й основна вени: v. cephalica, головна вена, по-чинається в ділянці великого пальця на тилі кисті. Вона йде по променевому боці передпліччя (v. cephalica antebrachii), потім лягає в sulcus bicipitalis lateralis плеча, переходить в sulcus del-toideopectoralis і, пронизавши фасцію, впадає в пахвову вену; v. basilica, основна вена, почи-нається на ліктьовому боці тилу кисті, потім переходить на пе-редню поверхню передпліччя (v. basilica antebrachii), розта-шовуючись на його медіальному краї. Потім через ліктьову ямку вона продовжується на плече, у sulcus bicipitalis medialis. Тут вена пронизує фасцію і вище середини плеча з'єднується з однією з плечових вен.

У верхній третині плеча дві плечові вени, vv. brachiales, зливаються в одну плечову. Остання, з'єднавшись із v. basilica, продовжується в одиночну пахвову вену.

203. Як формуються і куди впадають глибокі вени верхньої кінцівки?

(venae profundae membri superioris)

Глибокі вени верхньої кінцівки супроводжують артерії, з якими мають однойменні назви. Одну артерію, як правило, супроводжують дві вени, виняток становить пахвова артерія, що має тільки одну вену. З глибоких вен кисті кров відтікає у вени передпліччя. Вени передпліччя, зливаючись, утворюють плечові вени. Дві плечові вени, з'єднуючись разом біля нижнього краю великого грудного м'яза, формують пахвову вену.

Пахвова вена проходить в однойменній ямці попереду пахвової артерії до першого ребра і далі продовжується в підключичну вену.

204. З чого формуються поверхневі лімфатичні судини верхньої кінцівки?

Поверхневі лімфатичні судини починаються в шкірі кисті, прямують разом з бічною і присередньою підшкірними венами верхньої кінцівки, часто перериваються в ліктьових вузлах {nodi cubitales). Далі впадають у nodi lumphoidei axillares пахвові лімфатичні вузли.

205. Назвіть групи поверхневих лімфатичних судин верхньої кінцівки.

Поверхневі лімфатичні судини, vasa lymphatica superficiales, утворюють бічну, присередню і середню групи судин, які збирають лімфу від шкіри і підшкірної клітковини:

■ бічна група лімфатичних судин (приймає лімфу від І-III пальців, латерального краю кисті, передпліччя і плеча. Ці судини прямують вздовж бічної підшкірної вени і впадають у пахвові лімфатичні вузли;

■ присередня група лімфатичних судин приймає лімфу від IV-V пальців, присе-редньої сторони зап'ястка, перед-пліччя і плеча. Ці судини пряму-ють вверх по передньоприсеред-ній стороні руки і впадають в лік-тьові і пахвові лімфатичні вузли;.

■ середня група лімфатичних судин приймає лімфу від передньої сторони зап'ястка і передпліччя. Судини прямують вверх вздовж проміжної вени пе-редпліччя до ліктьових і пахвових лімфатичних вузлів.

206. Звідки збирають лімфу і куди впадають глибокі лімфатичні судини?

Приймають лімфу від лімфо капілярних сіток м’язів, сухожилків, глибоких фасцій, суглобових капсул і зв’язок, синовіальних сумок і піхв , окістя, нервів.

Ці лімфатичні судини супроводжують глибокі артерії і вени верхньої кінцівки, частини з них впадає у ліктьові лімфатичні вузли, а більшість – у пахвові лімфатичні вузли.

207. Які лімфатичні судини впадають в пахвові лімфатичні вузли?

у пахвові лімфатичні вузли відкриваються приносні лімфатичні судини з верхньої кінцівки, груді, грудної стінки і спини. Виносні лімфатичні судини цих вузлів утворюють з кожної сторони підключичні стовбури, trunci subclavius. Правий підключичний стовбур, truncus subclavius dexter, впадає у праву лімфатичну протоку або в одну із вен, що утворюють правий венозний кут. Лівий підключичний стовбур, truncus subclavius sinister, впадає у шийну частину грудної протоки або в одну із вен, що утворюють лівий венозний кут.

208. Чим утворене плечове сплетення?

- сплетіння нервових волокон передніх гілок 4-8 шийних і 1-2 грудних спинномозкових нервів в кілька стовбурів і пучків, в результаті подальшого поділу яких формуються короткі та довгі нерви плечового поясу і вільної верхньої кінцівки.

209. Які стовбури розрізняють у плечовому сплетенні?

три стовбура - верхній, середній і нижній. Ці стовбури поділяються на ряд гілок і направляються в пахвову ямку, де формують три пучка (латеральний, медіальний і задній) і оточують пахвову артерію з трьох сторін. Стовбури плечового сплетіння разом з їх гілками, лежачими вище ключиці, називаються надключичной частиною, а з гілками, що лежать нижче ключиці, - підключичної частиною. Гілки, які відходять від плечового сплетіння, діляться на короткі та довгі. Короткі гілки іннервують головним чином кістки та м'які тканини плечового пояса, довгі - вільну верхню кінцівку.

210. Які частини розглядають у плечовому сплетенні?

У сплетінні звичайно розрізняють надключичну (pars supraclavicularis) і підключичну (pars infraclavicularis) частини.

Надключична частина розміщена у міждрабинчастому просторі шиї і в глибині великої надключичної ямки (fossa supraclavicularis major).До її складу входять:

- верхній стовбур (truncus superior), який утворений передніми гілками IV-VI шийних нервів;

- середній стовбур (truncus medius), який утворений передньою гілкою VII шийного нерва;

- нижній стовбур (truncus inferior), який утворений передніми гілками VIII шийного нерва та I грудного нерва.

Підключична частина (pars infraclavicularis) плечового сплетення, його стовбури розташовані нижче рівня ключиці і охоплюють з трьох сторін пахвову артерію та поділяється на:

- присередній пучок (fasciculus medialis); - бічний пучок (fasciculus lateralis);- задній пучок (fasciculus posterior).

211. Які гілки відходять у надключичній частини плечового сплетення і область їх іннервації?

Короткі гілки:

Дорсальний нерв лопатки (n. dorsalis scapulae) (іннерв. м’яз-підіймач-лопатки, великий і малий ромбоподібний м’яз )
Довгий грудний нерв (n. thoracicus longus) (іннерв. передній зубчастий м’яз)
Підключичний нерв (n. subclavius) (іннерв. підключичний м’яз)
Надлопаткові нерви (n. suprascapular) (іннерв. надостьовий, підостьовий м’язи; капсулу плечового суглоба)
Підлопатковий нерв (n. subscapularis) (іннерв. підлопатковий і великий круглий м’яз)
Грудо-спинний нерв (n. thoracodorsalis) (іннерв. найширший м’яз спини)

212. Які пучки формує підключична частина плечового сплетення і по відношенню до чого їх розрізняють?

присередній пучок (fasciculus medialis);
бічний пучок (fasciculus lateralis);
задній пучок (fasciculus posterior).

Пучки охоплюють з трьох сторін пахвову артерію (a. axillaris)

213. Які нерви відходять від кожного з пучків?

Від присереднього пучка (fasciculus medialis) відходять такі довгі гілки:

присередній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii medialis)
присередній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii medialis)
ліктьовий нерв (n. ulnaris)

Від присереднього пучка та бічного пучка (fasciculus medialis et fasciculus lateralis) відходить cерединний нерв (n. medianus)

Від бічного пучка (fasciculus lateralis) відходить:

м’язово–шкірний нерв (n. musculocutaneus)

Із заднього пучка (fasciculus posterior) відходить:

довга гілка – променевий нерв (n. radialis);
коротка гілка – пахвовий нерв (n. axillaris).

214. З якого пучка формується м’язево-шкірний нерв і область його іннервації?

Відходить від бічного пучка плечового сплетення;
Іннервує: двоголовий м’яз плеча, дзьобо-плечовий м’яз, плечовий м’яз, двоголовий м’яз плеча; капсулу плечового суглоба; шкіру передньо-бічної поверхні передпліччя до підвищення великого пальця

215. Які особливості формування серединного нерва і область його іннервації?

Починається 2 корінцями ( від присереднього і бічного пучка); корінці зливаються під гострим кутом попереду a. axillaris в єдиний стовбур
М’язи: круглий м’яз-привертач, ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка, довгий долонний, поверхневий м’яз-згинач пальців і променева частина глибокого згинача пальців, довгий м’яз-згинач великого пальця, квадратний м’яз-привертач, короткий м’яз-згинач великого пальця (поверхнева головка), протиставний м’яз великого пальця, червоподібні м’язи (I-II)
Суглоби: ліктьовий, променево-зап’ястковий, кисті (частково)
Шкіра ділянки променево-зап’ясткового суглоба (передня поверхня)

216. З якого пучка формується ліктьовий нерв, і що іннервують гілки цього нерва?

Від присереднього пучка
М’язи: ліктьовий м-яз-згинач зап’ястка, ліктьова частина глибокого м’яза-згинача пальців, короткий долонний, підвищення малого пальця, долонні і тильні міжкісткові, III i IV червоподібні, привідний м’яз великогопальця, короткий м’яз-згинач великого пальця (глибока головка)
Суглоби: ліктьовий, поменево-зап’ястковий, кисті (частково)
Шкіра підвищення малого пальця ліктьового боку долоні, променевого і ліктьового боків V і ліктьового боку IV пальців; на тильній поверхні кисті – шкіра V. IV і ліктьового боку ІІІ пальця

217. Які нерви формуються із заднього пучка плечового сплетення, і що іннервують гілки цього нерва?

Променевий нерв:

Іннервує:

усі глибокі та поверхневі м’язи задньої групи передпліччя і шкіру над ними;
м’язи бічної частини (pars lateralis) заднього відділу передпліччя (compartimentum antebrachii posterius) – плечо–променевий м’яз (m. brachioradialis) та довгий променевий м’яз–розгинач зап’ястка (m. extensor carpi radialis longus).

Віддає такі гілки:

м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують усі задні м’язи плеча;
задній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii posterior), який іннервує шкіру задньої поверхні плеча;
нижній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis inferior), який іннервує шкіру бічної поверхні плеча нижче дельтоподібної ділянки;
задній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii posterior), який іннервує шкіру задньої поверхні передпліччя;
глибоку гілку (r. profundus), що розгалужується на м’язові гілки, які іннервують усі задні м’язи передпліччя, та короткий променевий м’яз–розгинач зап’ястка (m. extensor carpi radialis brevis).
- задній міжкістковий нерв передпліччя (n. interosseus antebrachii posterior), який іннервує:
- міжкісткову перетинку передпліччя (membrana interossea antebrachii);
- кістки передпліччя (ossa antebrachii);
- міжзап’ясткові суглоби кисті (articulationes intercarpales); зап’ясткові суглоби кисті (articulationes carpi);
- п’ястково–фалангові суглоби кисті (articulationes metacarpophalangeae);

поверхневу гілку (r. superficialis), що на тилі кисті поділяється на п’ять тильних пальцевих нервів (nn. digitales dorsales), які іннервують шкіру тильних поверхонь проксимальних фаланг перших двох пальців з обох боків та середнього пальця з променевого боку

Пахвовий нерв:

Дельтоподібний, малий круглий м’язи; капсула плечового суглоба
Шкіра дельтоподібної ділянки і верхнього відділу задньобічної ділянки плеча

218. Опишіть топографію променевого нерва, його гілки, зони іннервації.

Спочатку лежить позаду плечової артерії, потім йде вниз та назад в canalis humeromuscularis плечо-м’язовий канал і через нижній отвір цього каналу потрапляє в ліктьову ямку. Дещо нижче рівня бічного надвиростка плечової кістки розділяється на поверхневу та глибоку гілки. Поверхнева тонша, чутлива, йде на передпліччі у sulcus radialis до нижньої ежі передпліччя, де переходить на тил, пронизує фасцію передпліччя і досягає тилу кисті, де розгалуж. на 5 тильних пальцевих нервів. Глибока, рухова, порнизуючи m. supinator, переходить на тил передпліччя і між глибокими та поверхневими розгиначами.

М’язові гілки – іннервують всі задні м’язи плеча, окремі м’язи передпліччя
Задній шкірний нерв плеча – шкіра задньої поверхні плеча
Нижній бічний шкірний нерв плеча – шкіра бічної поверхні плеча нижче дельтоподібної ділянки
Задній шкірний нерв передпліччя – шкіра задньої поверхні передпліччя

219. Якими нервами іннервується шкіра верхньої кінцівки в ділянці плеча, передпліччя, кисті?

Плече:

Бічні (грудні) шкірні гілки міжребрових нервів (rr. cutanei lateralis nn. intercostales)

Присередній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii medialis)

Нижній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis inferior)
Верхній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis superior)
Надключичні нерви (nn. supraclaviculares)

Передпліччя:

задній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii posterior)
присередній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii medialis)
бічний шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii lateralis)

Кисть:

поверхнева гілка променевого нерва (r. superficialis)
долонна гілка ліктьового нерва (r. palmaris n. ulnaris)
долонна гілка серединного нерва (r. palmaris n. mediani)
тильна гілка ліктьового нерва (r. dorsalis)

220. Описати топографію стегнової артерії.

Стегнова артерія є продовженням зовнішньої клубової артерії , починається під пахвинною зв’язкою на рівні судинної затоки і виходить у передній відділ стегна – в межах стегнового трикутника, розташовуючись збоку від стегнової вени. Далі йде вниз між глибоким і поверхневими листками широкої фасції, ззовні прикрита тільки шкірою (прощупується пульсація).

Спочатку стегнова артерія лягає в клубово-гребінну борозну, проходить вниз і присередньо по передній стегновій борозні, яка обмежована збоку присереднім широким м’язом, а присередньо – довгим і великим м’язами. Далі вона заходить у привідний канал Гунтера, прямуючи донизу і назад, і через привідний розтвір заходить у підколінну ямку.

221. Назвіть гілки стегнової артерії.

Поверхнева надчеревна артерія (a. epigastrica superficialis)
Поверхнева огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilii superficialis)
Поверхнева і глибока зовнішні соромітні артерії (a. pudenda externa superficialis / profunda)
Низхідна колінна артерія (a. descendens genus)
Глибока стегнова артерія (a. femoris profunda)

222. Назвіть ділянки кровопостачання стегновою артерією.

Нижня ділянка передньої стінки черевної порожнини, шкіра і м’язи стегна, стегнова кістка, кульшовий суглоб, зовнішні статеві органи

223. Де можна про пальпувати пульсацію стегнової артерії?

У стегновому трикутнику стегнова артерія йде вниз між глибоким і поверхневими листками широкої фасції, ззовні прикрита тільки шкірою, тому тут пальпується пульсація.

224. Що кровопостачає і з чим анастомозує поверхнева черевна артерія?

Кровопостачає нижню половину передньої стінки черевної порожнини: шкіру, підшкірну клітковину і апоневроз зовнішнього косого м’яза живота.
Анастомозує з гілками верхньої надчеревної артерії (гілка внутрішньої грудної артерії).

225. Що кровопостачає і з чим анастомозує поверхнева артерія що огинає клубову кістку?

Кровопостачає м’язи і шкіру, прилеглі до верхньої передньої клубової ості, і пахвинні лімфатичні судини
Анастомозує з гілками глибокої огинальної артерії клубової кістки (гілка зовнішньої клубової артерії) і з висхідною гілкою бічної огинальної артерії стегна (гілка глибокої стегнової артерії).

226. Що кровопостачають зовнішні соромітні артерії?

Шкіру пахвинної ділянки, поверхневі і глибокі пахвинні лімфатичні вузли; усі оболонки передньої частини калитки (шкіра і підшкірна клітковина передньої частини великих соромітних губ).

227. Чим кровопостачається калитка (великі соромітні губи)?

Передніми калитковими (губними) гілками глибокої зовнішньої соромітної артерії (гілка стегнової артерії) і задніми калитковими (губними) гілками внутрішньої соромітної артерії (нутрощева гілка внутрішньої клубової артерії).

228. Чим кровопостачається кульшовий суглоб та грушоподібний, гребінний, зовнішній і внутрішній затульний м’язи і квадратний м’яз стегна?

Кровопостачання кульшового суглоба відбувається із суглобової сітки (rete articulare), утвореної гілками присередньої та бічної огинальних стегнових артерій (аа. circumflexa femoris medialis et lateralis) і затульної артерії (a. obturatoria).

Грушоподібний – верхня і нижня сідничні артерії (a. glutea inferior et superior)

Гребінний м’яз : затульна артерія (a. obturatoria), глибока зовнішня соромітна артерія (a. pudenda externa profunda), гілки стегнової артерії (a. femoris).

Внутрішній затульний м'яз: нижня сіднична артерія (a. glutea inferior), затульна артерія (a. obturatoria).

Зовнішня затульний м'яз: затульна артерія (a. obturatoria), бічна огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris lateralis).

Квадратний м'яз стегна: нижня сіднична артерія (a. glutea inferior), присередня огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris medialis), затульна артерія (a. obturatoria).

229. Чим кровопостачається великий сідничний м’яз?

Верхня і нижня сідничні артерії (aa. glutea superior et inferior), присередня огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris medialis)

230. Що кровопостачає глибока артерія стегна?

М'язи заднього відділу стегна
Кульшовий суглоб
Стегнову кістку

231. Які гілки відходять від глибокої артерії стегна?

Від глибокої стегнової артерії (a. femoris profunda) відходять:

присередня огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris medialis);
бічна огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris lateralis);
три пронизні артерії (aa. perforantes), що кровопостачають м’язи заднього відділу стегна (musculi compartimenti femoris posterioris);

232. Чим кровопостачається задня група м’язів стегна?

Гілками глибокої стегнової артерії (a. femoris profunda):

присередня огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris medialis)
пронизні артерії (aa. perforantes)

Півперетинчастий м’яз додатково кровопостачається підколінною артерією (arteria poplitea).

233. Чим кровопостачається передня група м’язів стегна?

Бічна огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris lateralis)
Низхідна колінна артерія (a. descendens genus)
Глибока стегнова артерія (a. femoris profunda)
Стегнова артерія (a. femoris)

234. Чим кровопостачається медіальна група м’язів стегна?

Гілками глибокої стегнової артерії (a. femoris profunda)
Глибока зовнішня соромітна артерія (a. pudenda externa profunda)
Затульна артерія (a. оbturatoria)
Пронизні артерії (aa. perforantes)

235. Що проходить в привідному каналі?

               У привідному каналі проходить судинно-нервовий пучок і поділяється в ньому так, що крізь нижній отвір виходять стегнові судини, а крізь передній – низхідна артерія коліна та прихований нерв.

236. Чим утворюється колінна артеріальна сітка?

Навколо колінного суглоба формується суглобова колінна сітка (rete articulare genus) і наколінкова сітка (rete patellare), в утворенні яких беруть участь 8 артерій:

Гілки підколінної артерії:

- бічна і присередня верхні колінні (a. superior lateralis (medialis) genus);

- бічна і присередня нижні колінн(a. inferior lateralis (medialis) genus);

- cередня колінна (a. media genus);

Низхідна колінна артерія (a. descendens genus) – гілка стегнової артерії
Гілки передньої великогомілкової артерії:

- задня поворотна великогомілкова артерія (a. recurrens tibialis posterior)

- передня поворотна великогомілкова артерія (a. recurrens tibialis anterior)

237. Опишіть топографію і гілки підколінної артерії (arteria poplitea)?

Є продовженням стегнової артерії; починається на рівні привідного розтвору, спускається зверху донизу, розташовуючись у глибині підколінної ямки, де її супроводжує однойменна вена (проходить більш поверхнево) і великогомілковий нерв, який лежить безпосередньо під фасцією, на рівні нижнього краю підколінного м’яза (margo inferior musculi poplitei) розгалужується на:

- передню великогомілкову артерію (a. tibialis anterior);

- задню великогомілкову артерію (a. tibialis posterior).

Від підколінної артерії (arteria poplitea) відходять такі гілки:

- бічна верхня колінна артерія (a. superior lateralis genus);

- присередня верхня колінна артерія (a. superior medialis genus);

- середня колінна артерія (a. media genus);

- бічна нижня колінна артерія (a. inferior lateralis genus);

- присередня нижня колінна артерія (a. inferior medialis genus);

- литкові артерії (aa. surales).

238. Що кровопостачає підколінна артерія?

Підколінна артерія (arteria poplitea) кровопостачає колінний суглоб, прилеглі м’язи стега і гомілки, шкіру колінної ділянки і верхньої частини гомілкової ділянки

239. Назвіть кінцеві гілки підколінної артерії?

Кінцевими гілками підколінної артерії (arteria poplitea) є:

передня великогомілкова артерія (a. tibialis anterior);
задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior).

240. Яка артерія відходить від стегнової в привідному каналі?

Низхідна колінна артерія (a. descendens genus) відходить від стегнової артерії (a. femoralis) у привідному каналі (canalis adductorius), виходить на передню поверхню стегна (facies anterior femoris) через привідний розтвір (hiatus adductorius) цього каналу і опускається до колінного суглоба (art. genus), де бере участь в утворенні суглобової колінної сітки (rete articulare genus), постачає кров'ю m. vastus medialis і articulatio genus

241. Описати топографію задньої великогомілкової артерії.

Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior) є продовженням підколінної артерії (a. poplitea), проходить у гомілково–підколінному каналі (canalis cruropopliteus) і виходить з–під присереднього краю камбалоподібного м’яза (margo medialis musculi solei) позаду присередньої кісточки (malleolus medialis), проходить в окремому фіброзному каналі під тримачем м’язів–згиначів (retinaculum musculorum flexorum) на підошву (planta), де розгалужується на:

- присередню підошвову артерію (a. plantaris medialis);

- бічну підошвову артерію (a. plantaris lateralis).

Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior) є безпосереднім продовженням підколінної артерії, ця крупна судина бере початок на рівні нижнього краю підколінної ямки (рис. 100). Артерія прямує донизу і дещо присередньо в гомілково-підколінному каналі задньої гомілкової ділянки між довгим м'язом-згиначем пальців (попереду) і камбалоподібним м'язом (позаду), її супроводжують дві задні великогомілкові вени, а збоку від артерії проходить великогомілковий нерв. У цьому каналі від задньої великогомілкової артерії відходять численні м'язові і шкірні гілки, які кровопостачають м'язи і шкіру присередньої частини заднього відділу гомілки. Задня великогомілкова артерія внизу виходить із гомілково- підколінного каналу під присереднім краєм камбало- подібного м'яза, йде вниз і присередньо, досягаючи заднього краю присередньої кісточки великогомілкової кістки. У цій ділянці попереду артерії, яку супроводжує великогомілковий нерв, проходять у піхвах сухожилки заднього великогомілкового м'яза і довгого м'яза-згинача пальців, а позаду - сухожилок довгого м'яза-згинача великого пальця. Збоку від артерії міститься присередній край п'яткового сухожилка. Потім артерія огинає знизу присередню кісточку, проходячи під тримачем м'язів-згиначів в окремому волокнистому каналі. У цьому місці артерія прикрита тільки шкірою і фасцією. Вийшовши з-під тримача м'язів-згиначів на підошву, задня великогомілкова артерія розгалужується на кінцеві гілки - присередню і бічну підошвові артерії.

242. Назвати гілки задньої великогомілкової артерії.

Гілками задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior) є:

1. Малогомілкова огинальна гілка (ramus circumflexus fibularis; ramus circumflexus peronealis), що відходить від початку задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior) і, огинаючи головку малогомілкової кістки (caput fibulae), приєднується до суглобової колінної сітки (rete articulare genus).

2. Mалогомілкова артерія (a. fibularis; a. peronea), що проходить у нижньому м’язово–малогомілковому каналі (canalis musculoperoneus inferior), кровопостачає малогомілкові м’язи (musculi fibulares; musculi peronei) і позаду бічної кісточки (malleolus lateralis) розгалужується на:

- бічні кісточкові гілки (rr. malleolares laterales), які беруть участь в утворенні бічної кісточкової сітки (rete malleolare laterale);

- п’яткові гілки (rr. calcanei), приймають участь в утворенні п’яткової сітки (rete calcaneum);

- сполучну гілку (r. communicans), яка сполучає малогомілкову артерію (a. fibularis) із задньою великогомілковою артерією (a. tibialis posterior).

3. Присередні кісточкові гілки (rr. malleolares mediales), що беруть участь в утворенні присередньої кісточкової сітки (rete malleolare mediale).

4. М’язові гілки (rr. musculares) кровопостачають:

- глибокі м’язи та поверхневі м’язи заднього відділу гомілки (musculi profundi et superficiales compartimenti cruris posterioris).

5. Живильна артерія великогомілкової кістки (a. nutricia tibiae; a. nutriens tibiae);

6. Бічна підошвова артерія (a. plantaris lateralis), що є однією з кінцевих гілок задньої великогомілкової артерії (a.tibialis posterior), лежить в бічній підошвовій борозні (sulcus plantaris lateralis), прямує присередньо і, анастомозуючи з глибокою підошвовою артерією (a.plantaris profunda), яка відходить від тильної артерії стопи (a.dorsalis pedis), утворює глибоку підошвову дугу (arcus plantaris profundus).

243. Назвати ділянки, що кровопостачаються задньою великогомілковою артерією.

М’язові і шкірні гілки, що відходять від задньої великогомілкової артерії, кровопостачають м'язи і шкіру присередньої частини заднього відділу гомілки; малогомілкова огинальна гілка задньої великогомілкової артерії кровопостачає прилеглі м’язи, велико-малогомілковий суглоб і шкіру цієї ділянки; малогомілкова артерія задньої великогомілкової артерії кровопостачає довгий м'яз-згинач великого пальця, триголовий м'яз литки, довгий і короткий малогомілкові м'язи, шкіру бічного краю заднього відділу та бічного відділу гомілки

244. Які артерії беруть участь в утворенні латеральної кісточкової артерії?

Біля бічної кісточки (malleolus lateralis) є бічна кісточкова сітка (rete malleolare laterale), яка утворена:

- передньою бічною кісточковою артерією (a. malleolaris anterior lateralis), від передньої великогомілкової артерії (a. tibialis anterior);

- бічними кісточковими гілками (rr. malleolares laterales);

- пронизною гілкою (r. Perforans), вони від малогомілкової артерії (a. fibularis; a. peronea).

245. Які артерії беруть участь в утворенні медіальної кісточкової артерії?

Біля присередньої кісточки (malleolus medialis) є присередня кісточкова сітка (rete malleolare mediale), яка утворена:

- передньою присередньою кісточковою артерією (a. malleolaris anterior medialis), гілка передньої великогомілкової артерії (a. tibialis anterior);

- присередніми кісточковими гілками (rr. malleolares mediales), від задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior);

- присередніми заплесновими артеріями (aa. tarsales mediales), від тильної артерії стопи (a. dorsalis pedis).

246. Які артерії беруть участь в утворенні артеріальної сітки п’яткової кістки?

Біля п’яткового горба (tuber calcanei) є п’яткова сітка (rete calcaneum), яка утворена:

- п’ятковими гілками (rr. calcanei), від задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior);

- п’ятковими гілками (rr. calcanei), від малогомілкової артерії (a. fibularis; a. peronea).

247. Опишіть топографію латеральної підошвової артерії.

Бічна підошвова артерія (a. plantaris lateralis), що є однією з кінцевих гілок задньої великогомілкової артерії (a.tibialis posterior), лежить в бічній підошвовій борозні (sulcus plantaris lateralis), прямує присередньо і, анастомозуючи з глибокою підошвовою артерією (a.plantaris profunda), яка відходить від тильної артерії стопи (a.dorsalis pedis), утворює глибоку підошвову дугу (arcus plantaris profundus).

Бічна підошвова артерія (a. plantaris lateralis) віддає чотири підошвові плеснові артерії (aa. metatarsales plantares), які переходять у загальні підошвові пальцеві артерії (aa. digitales plantares communes).Кожна з цих артерій (aa. digitales plantares communes) розгалужується на дві власні підошвові пальцеві артерії (aa. digitales plantares propriae), які кровопостачають на підошві (planta) шкіру з обох боків відповідних пальців стопи (cutis digitorum pedis).

248. Опишіть топографію медіальної підошвової артерії.

Присередня підошвова артерія (a. plantaris medialis), що є однією з кінцевих гілок задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior), має глибоку гілку (ramus profundus) і поверхневу гілку (ramus superficialis), лягає у присередню підошвову борозну (sulcus plantaris medialis) та кровопостачає присередні м’язи підошви (musculi mediales plantae), анастомозуючи з першою тильною плесновою артерією (a. metatarsalis dorsalis prima).

Присередня підошвова артерія (a. plantaris medialis)заходить у присередню підошвову борозну разом з однойменним нервом, іде по ній вперед між коротким м'язом-згиначем пальців (збоку) і відвідним м'язом великого пальця (присередньо). У цьому каналі артерія розгалужується на поверхневу і глибоку гілки:

поверхнева гілка (ramus superficialis) відгалужується від присередньої підошвової артерії на рівні переднього краю присередньої кісточки, проходить крізь відвідний м'яз великого пальця, йде вперед до великого пальця стопи, кровопостачаючи цей м'яз і шкіру присереднього краю підошвової ділянки стопи;
глибока гілка ( a. plantaris medialis) йде вперед у присередній підошвовій борозні до рівня головки І плеснової кістки, де анастомозує з першою плесновою артерією або з глибокою підошвовою дугою. Ця гілка живить відвідний м'яз великого пальця і короткий м'яз-згинач пальців, а також шкіру і плеснові кістки присередньої частини підошвової ділянки стопи.

249. Чим кровопостачаються м’язи підошвової поверхні стопи?

М'язи, що розташовані на підошвовій поверхні стопи, поділяють на три групи: присередню, бічну і середню. М'язи присередньої групи приводять у рух великий палець стопи. До цієї групи належать три м'язи: відвідний м'яз великого пальця, короткий м'яз-згинач великого пальця і привідний м'яз великого пальця. До бічної групи, входять також три м’язи, які приводять у рух мізинець; відвідний м’яз мізинця, короткий м’яз - згинач мізинця і протиставний м'яз мізинця. М'язи середньої групи, що розташовані між присередніми і бічними м’язами, діють на пальці стопи переважно як згиначі. До середньої групи належать 13 м'язів. Це короткий м'яз - згинач пальців, квадратний м'яз підошви, 4 червоподібні м'язи, 3 підошвові міжкісткові м'язи і 4 тильні міжкісткові м'язи.

Присередня група:

Відвідний м'яз великого пальця (m. abductor hallucis) кровопостачається присередньою підошвовою артерією. Короткий м'яз - згинач великого пальця (m. flexor hallucis brevis) кровопостачається присередньою підошвовою артерією, гілками глибокої підошвової дуги. Привідний м'яз великого пальця (m. adductor hallucis) кровопостачається гілками глибокої підошвової дуги, підошвовими плесновими артеріями.

Бічна:

Відвідний м'яз мізинця (m. abductor digiti minimi), протиставний м'яз мізинця (m. opponens digiti minimi), короткий м'яз - згинач мізинця (m. flexor digitorum brevis) кровопостачаються бічною підошвовою артерією.

Середня:

Квадратний м'яз підошви (m. quadratus plantae) кровопостачається бічною підошвовою артерією.

Короткий м'яз - згинач пальців (m. flexor digitorum brevis), червоподібні м'язи (mm. lumbiicales) кровопостачаються присередньою і бічною підошвовими артеріями.

Міжкісткові м'язи (musculi interossei) кровопостачаються гілками глибокої підошвової дуги, підошвовими плесновими артеріями До тильних міжкісткових м'язів (mm. interossei dorsaies) належать чотири короткі двоголові м'язи, які розташовані в міжплеснових проміжках на їх тильних частинах. Вони кровопостачаються гілками глибокої підошвової дуги, підошвовими плесновими артерії.

250. Чим кровопостачається задня група м’язів гомілки?

Задня група м'язів гомілки

М'язи задньої групи гомілки, що розташовані у її задньому відділі, складаються з двох частин - поверхневої (литкової) і глибокої, котрі розділені листком фасції. У поверхневій частині залягає потужний триголовий м'яз литки і підошвовий м'яз. У глибокій частині розташовані підколінний м'яз, довгий м'яз - згинач пальців, довгий м'яз - згинач великого пальця і задній великогомілковий м'яз.

Поверхнева (литкова) частина задньої групи м'язів гомілки:

Триголовий м'яз литки (m. triceps surae) складається з двох окремих м'язів. Поверхнево розміщений литковий м'яз, а глибше - камбалоподібний м'яз.

Литковий м'яз (m. gastrocnemius) кровопостачається присередньою огинальною артерією стегна і пронизними артеріями - гілки глибокої стегнової артерії.

Камбалоподібний (m. soleus) кровопостачається задньою великогомілковою артерією.

Підошвовий м'яз (m. plantaris) кровопостачається підколінною артерією.

Глибока:

Підколінний м'яз (m. popliteus) кровопостачається підколінною артерією.

Довгий м'яз - згинач пальців (m. flexor digitomm longus) кровопостачається задньою великогомілковою артерією.

Довгий м'яз - згинач великого пальця (m. flexor hallucis longus) кровопостачається задньою великогомілковою і малогомілковою артерією.

Задній великогомілковий м'яз (m. tibialis posterior) кровопостачається задньою великогомілковою артерією.

251. Чим кровопостачається передня група м’язів гомілки?

До передньої групи м'язів гомілки, які за функцією є розгиначами, належать три м'язи: передній великогомілковий м'яз, довгий м'яз - розгинач пальців і довгий м'яз - розгинач великого пальця.

Передній великогомілковий м'яз (m. tibialis anterior), довгий м'яз - розгинач пальців (m. extensor digitorum longus), довгий м'яз - розгинач великого пальця (m. extensor hallucis longus) кровопостачаються передньою великогомілковою артерією.

252. Чим кровопостачається латеральна група м’язів гомілки?

До бічної групи м'язів гомілки належать два м'язи: довгий і короткий малогомілкові м'язи, які розташовані у бічному відділі гомілки між передньою і задньою міжм'язовими перегородками гомілки під пластинкою власної фасції. Обидва м'язи залягають в окремому бічному фасціальному ложі.

Довгий малогомілковий м'яз [m. fibularis (регоneus) longus] кровопостачається малогомілковою і бічною нижньою колінною артерією.

Короткий малогомілковий м'яз [m. fibularis (регоneus) brevis] кровопостачається малогомілковою артерією.

253. Чим кровопостачаються м’язи ступні?

На тильній поверхні стопи розміщені два м'язи: короткий м'яз — розгинач пальців і короткий м'яз — розгинач великого пальця. На підошві розташовується 19 коротких м'язів. Це м'язи - згиначі великого та інших пальців, привідні і відвідні м'язи великого пальця та мізинця, червоподібні та міжкісткові м'язи тощо.

М'язи тилу стопи:

Короткий м'яз - розгинач пальців (m. extensor digitorum brevis) кровопостачається бічною заплесновою артерією, пронизними гілками малогомілкової артерії.

Короткий м’яз-розгинач великого пальця (т. extensor hаllucis brеvis) кровопостачається тильною артерією стопи.

М’язи підошви стопи

Присередня група:

Відвідний м'яз великого пальця (m. abductor hallucis) кровопостачається присередньою підошвовою артерією. Короткий м'яз - згинач великого пальця (m. flexor hallucis brevis) кровопостачається присередньою підошвовою артерією, гілками глибокої підошвової дуги. Привідний м'яз великого пальця (m. adductor hallucis) кровопостачається гілками глибокої підошвової дуги, підошвовими плесновими артеріями.

Бічна:

Середня:

Квадратний м'яз підошви (m. quadratus plantae) кровопостачається бічною підошвовою артерією.

Міжкісткові м'язи (musculi interossei) кровопостачаються гілками глибокої підошвової дуги, підошвовими плесновими артеріями До тильних міжкісткових м'язів (mm. interossei dorsaies) належать чотири короткі двоголові м'язи, які розташовані в міжплеснових проміжках на їх тильних частинах. Вони кровопостачаються гілками глибокої підошвової дуги, підошвовими плесновими артерії.

254. Назвіть гілки і область кровопостачання передньої великогомілкової артерії.

Від передньої великогомілкової артерії (a. tibialis anterior) відходять наступні гілки:

- задня поворотна великогомілкова артерія (a. recurrens tibialis posterior), що бере участь в утворенні суглобової колінної сітки (rete articulare genus);

Ці судини, піднімаючись догори, беруть участь в утворенні суглобової сітки коліна;

- передня поворотна великогомілкова артерія (a. recurrens tibialis anterior), що бере участь в утворенні суглобової колінної сітки (rete articulare genus);

- м’язові гілки (rr. musculares), які кровопостачають м’язи (musculi) переднього відділу гомілки (compartimentum cruris anterius) , кістки та шкіру гомілки;

- передня бічна кісточкова артерія (a. malleolaris anterior lateralis), що бере участь в утворенні бічної кісточкової сітки (rete malleolare laterale);

- передня присередня кісточкова артерія (a. malleolaris anterior medialis), що бере участь в утворенні присередньої кісточкової сітки (rete malleolare mediale).

Задня великогомілкова поворотна артерія кровопостачає підколінний м'яз і колінний суглоб;

Передня великогомілкова поворотна артерія кровопостачає колінний і велико-малогомілковий суглоби, проксимальні ділянки переднього великогомілкового м'яза і довгого м'яза-розгинача пальців.

Передня бічна кісточкова артерія постачає кров’ю латеральну кісточку.

Передня присередня кісточкова артерія кровопостачає присередню кісточку, заплеснові кістки, надп'ятково-гомілковий суглоб і шкіру присередньої поверхні цієї ділянки.

255. Як утворюються артеріальні дуги на ступні?

У ділянці стопи існують потужні артеріальні анастомози між системами передньої і задньої великогомілкових артерій, гілки яких утворюють горизонтальні тильну і підошвову артеріальні дуги. Ці дві артеріальні дуги анастомозують між собою.

Тильна артеріальна дуга є переднім сегментом артеріального кільця, яке утворене дугоподібною артерією, що відходить вбік від тильної артерії стопи (гілка передньої великогомілкової артерії). Ця артерія на бічному краї тилу стопи анастомозує з бічною заплесновою артерією, що також відходить від тильної артерії стопи. Від цієї дуги відходять тильні плеснові артерії, які розгалужуються на тильні пальцеві артерії. На підошві артеріальне кільце утворюють присередня і бічна підошвові артерії (кінцеві гілки задньої великогомілкової артерії), які попереду з'єднані глибокою підошвовою дугою (гілка бічної підошвової артерії). Від цієї дуги відходять підошвові плеснові артерії, які продовжуються у загальні підошвові пальцеві артерії, що розгалужуються на власні підошвові пальцеві артерії.

Тильна і підошвова горизонтальні артеріальні дуги з'єднує між собою вертикальна дуга - глибока підошвова артерія (гілкатильної артерії стопи). Окрім того, тильні плеснові артерії анастомозують з підошвовими плесновими артеріями через систему проксимальних І дистальних сполучних гілок, які проходять крізь міжплесиові простори. Наявність усіх цих анастомолів забезпечує надійне кровопостачання пальців при різних фізичних навантаженнях і положеннях стопи.

256. Які групи вен розрізняємо на нижній кінцівці?

Вени нижньої кінцівки поділяються на:

- поверхневі вени нижньої кінцівки (venae superficiales membri inferioris);

- глибокі вени нижньої кінцівки (venae profundae membri inferioris).

257. Які вени належать до поверхневих вен нижньої кінцівки?

До поверхневих вен нижньої кінцівки (venae superficiales membri inferioris) належать:

- велика підшкірна вена (v. saphena magna), що має численні клапани, починається попереду присередньої кісточки (malleolus medialis), де приймає притоки від присередньої частини тилу стопи (pars medialis dorsi pedis). Вона є продовженням присередньої крайової вени (v. marginalis medialis), йде разом з підшкірним нервом (n. saphenus) по присередній поверхні гомілки вгору, проходить по присередній поверхні стегна до підшкірного розтвору (hiatus saphenus), де пронизує дірчасту фасцію (fascia cribrosa) і впадає у стегнову вену (v. femoralis).

Велика підшкірна вена (v. saphena magna) має численні підшкірні притоки:

- від передньо–присередньої поверхні гомілки (crus);

- від стегна (femur);

- від зовнішніх статевих органів (organa genitalia externa);

- мала підшкірна вена (v. saphena parva) має численні клапани і збирає кров від тильної венозної дуги стопи (arcus venosus dorsalis pedis) і є продовженням бічної крайової вени (v. marginalis lateralis).

Вона проходить позаду бічної кісточки (malleolus lateralis), лягає в борозну між бічною головкою та присередньою головкою литкового м’яза (caput laterale et caput mediale musculi gastrocnemii) і в підколінній ямці (fossa poplitea) впадає в підколінну вену (v. poplitea).

258. Назвіть глибокі вени нижньої кінцівки.

До глибоких вен нижньої кінцівки (venae profundae membri inferioris) належать:

- стегнова вена (v. femoralis);

- глибока стегнова вена (v. profunda femoris), притоками якої є:

- при середні огинальни стегнові вени (vv. circumflexae femoris mediales);

- бічні згинальні стегнові вени (vv. circumflexae femoris laterales);

- пронизні вени (vv. perforantes);

- підколінна вена (v. poplitea), яка має наступні притоки:

- литкові вени (vv. surales);

- колінні вени (vv. geniculares);

- передні великогомілкові вени (vv. tibiales anteriores);

- задні великогомілкові вени (vv. tibiales posteriores);

- малогомілкові вени (vv. fibulares).

Глибокі вени є парними і супроводжують однойменні артерії.

Лише підколінна вена (v. poplitea) та стегнова вена (v. femoralis) є непарними.

259. Як формуються поверхневі вени нижньої кінцівки?

Вена	*З яких вен формуються, місце формоутворення*	Місце впадіння
Велика підшкірна вена	З вен великого пальця і при середньої поверхні стопи, попереду при середньої кісточки	У стегнову вену нижче пахвинної зв’язки в ділянці підшкірного розтвору
Мала підшкірна вена	З бічних вен тилу стопи в ділянці бічної кісточки	У підколінну вену в підколінній ямці

260. Куди впадають поверхневі вени нижньої кінцівки?

- велика підшкірна вена (v. saphena magna), що має численні клапани, починається попереду присередньої кісточки (malleolus medialis), де приймає притоки від присередньої частини тилу стопи (pars medialis dorsi pedis). Вона є продовженням присередньої крайової вени (v. marginalis medialis), йде разом з підшкірним нервом (n. saphenus) по присередній поверхні гомілки вгору, проходить по присередній поверхні стегна до підшкірного розтвору (hiatus saphenus), де пронизує дірчасту фасцію (fascia cribrosa) і впадає у стегнову вену (v. femoralis). Велика підшкірна вена (v. saphena magna) має численні підшкірні притоки: - від передньо–присередньої поверхні гомілки (crus); - від стегна (femur); - від зовнішніх статевих органів (organa genitalia externa);

- мала підшкірна вена (v. saphena parva) має численні клапани і збирає кров від тильної венозної дуги стопи (arcus venosus dorsalis pedis) і є продовженням бічної крайової вени (v. marginalis lateralis). Вона проходить позаду бічної кісточки (malleolus lateralis), лягає в борозну між бічною головкою та присередньою головкою литкового м’яза (caput laterale et caput mediale musculi gastrocnemii) і в підколінній ямці (fossa poplitea) впадає в підколінну вену (v. poplitea).

261. Як формуються і куди впадають глибокі вени нижньої кінцівки?

Вена	*З яких вен формуються, місце формування*	Місце впадіння
Передні великогомілкові вени (дві)	*З глибоких вен тилу стопи*	Зливаючись із задніми великогомілковими венами, формують підколінну вену – в нижній частинні підколінної ямки
*Задні великогомілкові вени (дві)*	*З бічних і присередніх підошвових вен*	Зливаючись із передніми великогомілковими венами, формують підколінну вену – в нижній частині підколінної ямки.
*Підколінна вена*	*Із злиття великих і задніх великогомілкових вен в нижній частині підколінної ямки*	*Продовжуються у стегнову вену*
*Стегнова вена*	*Є продовженням підколінної вени на рівні її входження у привідний канал*	*Продовжуються у зовнішню клубову вену на рівні пахвинної зв’язки в судинній затоці*

262. З чого формуються поверхневі лімфатичні судини нижньої кінцівки?

Формуються з лімфо капілярних стінок шкіри, підшкірної клітковини і поверхневих фасцій, прямуючи до підколінних і поверхневих пахвинних лімфатичних вузлів.

263. Назвіть три групи поверхневих лімфатичних судин нижньої кінцівки.

Поверхневі лімфатичні судини нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) формуються з капілярних сіток шкіри та підшкірної клітковини і утворюють:

- присередню групу судин;

- бічну групу судин;

- задню групу судин

Присередня група поверхневих лімфатичних судин нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) починається в шкірі:

- І, ІІ, ІІІ пальців стопи (digiti pedis);

- присереднього краю стопи (margo medialis pedis);

- присередньої поверхні гомілки (facies medialis cruris). Ці судини йдуть вздовж великої підшкірної вени (v. saphena magna) і впадають у поверхневі пахвинні вузли (nodi inguinales superficiales).

Бічна група поверхневих лімфатичних судин нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) формується в ділянці:

- IV та V пальців стопи (digiti pedis);

- бічної частини тилу стопи (pars lateralis dorsi pedis);

- бічної поверхні гомілки (facies lateralis cruris). Ці судини, дещо нижче колінного суглоба (articulatio genus) приєднуються до присередньої групи поверхневих лімфатичних судин нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris).

Задня група поверхневих лімфатичних судин нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) починається:

- в шкірі п’яткової ділянки (cutis regionis calcaneae);

- в шкірі підошви бічного краю стопи (cutis plantae marginis lateralis pedis).

Задня група поверхневих лімфатичних судин нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) прямує за ходом малої підшкірної вени (v. saphena parva) і впадає в підколінні лімфатичні вузли (nodi lymphoidei poplitei).

264. Перечисліть глибокі лімфатичні судини нижньої кінцівки.

Глибокі лімфатичні судини нижньої кінцівки (vasa lymphatica profunda

membri inferioris) збирають лімфу від:

- м’язів (musculi);

- суглобів (articulationes);

- синовіальних піхв (vaginae synoviales);

- кісток (ossa);

- нервів (nervi).

Глибокі лімфатичні судини нижньої кінцівки (vasa lymphatica profunda membri inferioris) супроводжують артерії і глибокі вени гомілки (arteriae et venae profundae cruris) та вени стегна (venae profundae femoris).

265. Де розміщуються поверхневі пахвинні лімфатичні вузли?

Їх налічується 4-20, розташовані поверх широкої фасції стегна під пахвинною зв’язкою навколо підшкірного розтвору. Серед них виділяють такі вузли: верхньоприсередні лімфатичні вузли – лежать на дірчастій фасції підшкірного розтвору і навколо устя великої підшкірної вени;

Верхньобічні лімфатичні вузли розміщені у вигляді ланцюжка під нижнім краєм пахвинної зв’язки.

Нижні лімфатичні вузли містяться на широкій фасції нижче нижнього порогу серпоподібного краю підшкірного розтвору.

266. Де розміщуються глибокі пахвинні лімфатичні вузли?

Їх є 1-7, розташовані під широкою фасцією в клубово-гребінній борозні біля стегнових артерій і вен. У групі глибоких пахвинних лімфатичних вузлів окремо виділяють ближчий, проміжний і дальший вузли, які розміщені у вигляді ланцюжка:

- ближчий лімфатичний вузол – вузол Розенмюллера – Кльоке – Пирогова, розташований найвище у стегновому кільці на присередній поверхні стегнової вени; називають «зоною смерті»;

- проміжний лімфатичний вузол розташ. під ближчим вузлом;

- дальший лімфатичний вузол – міститься найнижче в групі глибоких пахвинних лімфатичних вузлів.

267. Як утворюється поперекове сплетення?

Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене:

- передніми гілками чотирьох верхніх поперекових спинномозкових нервів;

- частиною ХІІ грудного спинномозкового нерва

268. Які групи гілок формуються із поперекового сплетення?

Гілками поперекового сплетення є такі нерви:

1. Клубово-поперековий нерв, n. iliohypogastricus (L1-T12), виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза і йде вбік по передній поверхні квадратного м'яза попереку. Далі він проходить вперед та вниз паралельно підреберному нерву у товщі бічної стінки живота між внутрішнім косим та поперечним м'язами, іннервує бічні м'язи живота і поділяється на дві чутливі кінцеві гілки. Бічна шкірна гілка, r. cutaneus lateralis, іннервує шкіру верхньобічної частини сідничної ділянки. Передня шкірна гілка, r. cutaneus anterior, пронизує апоневроз зовнішнього косого м'яза живота над поверхневим пахвинним кільцем і іннервує шкіру живота над лобком.

2. Клубово-пахвинний нерв, п. ilioinguinalis (L1-(T12)), виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза нижче клубово-підчеревного нерва і йде паралельно цьому нерву. Далі клубово-пахвинний нерв проходить між внутрішнім косим та поперечним м'язами живота, іннервує бічні м'язи живота і заходить у пахвинний канал. У пахвинному каналі нерв розміщується перед сім'яним канатиком у чоловіків, або круглою зв'язкою матки у жінок.

По виходу з каналу через поверхневе пахвинне кільце нерв розгалужується на наступні чутливі кінцеві гілки. Передні калиткові нерви, nn. scrotales anteriores, іннервують у чоловіків шкіру кореня статевого члена, лобка, верхньоприсередньої поверхні стегна та передніх відділів калитки. Передні губні нерви, nn. labiales anteriores, іннервують у жінок шкіру великих соромітних губ, лобка та верхньоприсередньої поверхні стегна.

3. Статево-стегновий нерв, n. genitofemoralis (L1-L2), пронизує великий поперековий м'яз, з'являється на його передній поверхні на рівні ІІІ-го поперекового хребця і поділяється на дві гілки: статеву та стегнову. Статева гілка, r. genitalis, входить у пахвинний канал, де розташовується позаду сім'яного канатика у чоловіків, або круглої зв'язки матки у жінок, виходить з каналу крізь поверхневе пахвинне кільце і іннервує у чоловіків шкіру та м'ясисту оболонку калитки, шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна, м'яз-підіймач яєчка, а у жінок - круглу зв'язку матки, шкіру великих соромітних губ та верхньоприсередньої поверхні стегна.

Стегнова гілка, r. femoralis, виходить з порожнини таза через судинну лакуну збоку від стегнової артерії, пронизує решітчасту фасцію і іннервує шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна одразу під пахвинною зв'язкою.

4. Бічний шкірний нерв стегна, n. cutaneus femoris lateralis, з'являється на поверхні бічного краю великого поперекового м'яза, йде вниз по передній поверхні клубового м'яза, виходить з порожнини таза через бічну частину м'язової лакуни і іннервує шкіру бічної поверхні стегна.іннервує у чоловіків шкіру та м'ясисту оболонку калитки, шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна, м'яз-підіймач яєчка, а у жінок - круглу зв'язку матки, шкіру великих соромітних губ та верхньоприсередньої поверхні стегна. Стегнова гілка, r. femoralis, виходить з порожнини таза через судинну лакуну збоку від стегнової артерії, пронизує решітчасту фасцію і іннервує шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна одразу під пахвинною зв'язкою.

5. Затульний нерв, n. obturatorius (L2-L4), з'являється на поверхні бічного краю великого поперекового м'яза, йде вниз вздовж бічної стінки малого таза, виходить з порожнини таза на стегно через затульний канал і поділяється на передню та задню гілки.

> Передня гілка, r. anterior, є продовженням основного стовбура нерва, проходить між коротким та довгим привідними м'язами, іннервує ці м язи, а також ще зовнішнім затульний, гребінний та тонкий м'язи. Дистальне передня гілка продовжується у шкірну гілку (r. cutaneus), яка пронизує широку фасцію між кравецьким та довгим привідним м'язами і іннервує шкіру нижніх 2/3 присередньої поверхні стегна.

> Задня гілка, r. posterior, пронизує зовнішній затульний м'яз, лягає між великим та коротким привідними м'язами і іннервує названі м'язи. Таким чином, рухові волокна загального нерва іннервують, в основному, присередню групу м'язів стегна. Чутливі волокна задньої гілки досягають задньої стінки капсули колінного суглоба.

> Непостійний додатковий затульний нерв, n. ohturatorius accessories, йде від сплетення вниз по передній поверхні клубової фасції, перегинається через гребінь лобкової кістки і іннервує гребінний м'яз та капсулу кульшового суглоба.

6. Стегновий нерв, n. femoralis (L2-L4), виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза, йде під клубовою фасцією між великим поперековим та клубовим м'язами і виходить з порожнини таза крізь м'язову лакуну. На передній поверхні стегна нерв йде вниз у межах стегнового трикутника збоку від стегнових судин і продовжується у привідний канал під назвою захований нерв.

> М'язові гілки, rr. musculares, стегнового нерва іннервують гребінний м'яз та передні м'язи стегна - кравецький м'яз, чотириголовий м'яз стегна та суглобовий м'яз коліна.

> Передні шкірні гілки, rr. cutanei anteriores, стегнового нерва, кількістю 3-5, пронизують широку фасцію і іннервують шкіру нижніх 3/4 передньої поверхні стегна. Захований нерв, n. saphenus, за функцією - чутливий, є безпосереднім продовженням стегнового нерва. Виходить з привідного каналу через його передню стінку (широко-привідну пластинку) разом з низхідною артерією коліна, пронизує широку фасцію і в супроводі великої захованої вени спускається по гомілці до стопи. Захований нерв іннервує шкіру нижче наколінка (піднаколінкова гілка), присередньої поверхні гомілки та присереднього краю стопи до великого пальця стопи включно (присередні шкірні гілки гомілки, rr. cutanei cruris mediales).

269. Що іннервують м’язові гілки?

> М'язові гілки, rr. musculares, стегнового нерва іннервують гребінний м'яз та передні м'язи стегна - кравецький м'яз, чотириголовий м'яз стегна та суглобовий м'яз коліна.

270. Що іннервують чутливі гілки?

шкіру підчеревної ділянки та верхньо-латеральної частини стегна

271 Як проходить і що іннервує клубовопахвинний нерв?

Клубово-пахвинний нерв (n. ilioinguinalis) - виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза (m. Psoas major), нижче і паралельно до клубово–підчеревного нерва (n. iliohypogastricus) та іннервує:

- Бічну групу м'язів живота. Заходить в пахвинний канал (canalis inguinalis), лягає спереду сім’яного канатика (funiculus spermaticus) та іннервує:

- Шкіру під пахвинною зв’язкою,розгалужуючись на:

*у жінок – передні губні нерви (nn. Labiales anteriores);

*у чоловіків – передні калиткові нерви (nn. Scrotales anteriores);

272 Топографія і область іннервації клубово -поперекового нерва

Клубово-поперековий нерв (n. iliohypogastricus) - виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза (m. Psoas major)і йде вбік по передній поверхні квадратного м'яза попереку. Далі він проходить вперед та вниз паралельно підреберному нерву у товщі бічної стінки живота між внутрішнім косим та поперечним м'язами, іннервує бічні м'язи живота і поділяється на дві чутливі кінцеві гілки:

- Бічна шкірна гілка, (r. Cutaneus lateralis), іннервує шкіру верхньобічної частини сідничної ділянки.

- Передня шкірна гілка, (r. Cutaneus anterior), пронизує апоневроз зовнішнього косого м'яза живота над поверхневим пахвинним кільцем і іннервує шкіру живота над лобком.

273 Як проходить і на які гілки ділиться статево-стегновий нерв, що іннервує кожна з них?

Статево-стегновий нерв (n. genitofemoralis) - пронизує великий поперековий м'яз, з'являється на його передній поверхні на рівні ІІІ-го поперекового хребця і поділяється на дві гілки: статеву та стегнову.

Статева гілка, (r. genitalis), входить у пахвинний канал, де розташовується позаду сім'яного канатика у чоловіків, або круглої зв'язки матки у жінок, виходить з каналу крізь поверхневе пахвинне кільце іннервує у чоловіків шкіру та м'ясисту оболонку калитки, шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна, м'яз-підіймач яєчка, а у жінок - круглу зв'язку матки, шкіру великих соромітних губ та верхньоприсередньої поверхні стегна.

Стегнова гілка, (r. femoralis), виходить з порожнини таза через судинну лакуну збоку від стегнової артерії, пронизує решітчасту фасцію і іннервує шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна одразу під пахвинною зв'язкою.

274 Яка топографія затульного нерва, його гілки і ділянки іннервації?

Затульний нерв, (n. obturatorius) - з'являється на поверхні бічного краю великого поперекового м'яза, йде вниз вздовж бічної стінки малого таза, виходить з порожнини таза на стегно через затульний канал і поділяється на передню та задню гілки.

- Передня гілка, (r. anterior), є продовженням основного стовбура нерва, проходить між коротким та довгим привідними м'язами, іннервує ці м язи, а також ще зовнішнім затульний, гребінний та тонкий м'язи.

- Задня гілка, (r. posterior), пронизує зовнішній затульний м'яз, лягає між великим та коротким привідними м'язами і іннервує названі м'язи. Таким чином, рухові волокна загального нерва іннервують, в основному, присередню групу м'язів стегна.

275 Де розміщений стегновий нерв, його ділянка іннервації?

Стегновий нерв, (n. femoralis) - виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза, йде під клубовою фасцією між великим поперековим та клубовим м'язами і виходить з порожнини таза крізь м'язову лакуну. На передній поверхні стегна нерв йде вниз у межах стегнового трикутника збоку від стегнових судин і продовжується у привідний канал під назвою захований нерв.

- М'язові гілки, (rr. musculares), стегнового нерва іннервують гребінний м'яз та передні м'язи стегна - кравецький м'яз, чотириголовий м'яз стегна та суглобовий м'яз коліна.

- Передні шкірні гілки, (rr. Cutanei anteriores), стегнового нерва, кількістю 3-5, пронизують широку фасцію і іннервують шкіру нижніх 3/4 передньої поверхні стегна.

276 Ділянки іннервації бічного шкірного нерва стегна?

Бічний шкірний нерв стегна (n. Cutaneus femoris lateralis) - виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза, іннервує шкіру бічної поверхні стегна;

277 Чим утворене крижове сплетення і де воно розміщене?

Крижове сплетення (plexu sacralis) - Воно розміщено на передній поверхні грушоподібного м’яза і утворене:

- передніми гілками V поперекового спинномозкового нерва;

- передніми гілками всіх крижових спинномозкових нервів;

- куприковим спинномозковим нервом

278. Які групи нервів відходять від крижового сплетення?

Від крижового сплетення відходять:

- короткі гілки (rr. breves);

- довгі гілки (rr. longi).

279 Які нерви належать до коротких гілок крижового сплетення?

До коротких гілок крижового сплетення належать:

- верхній сідничний нерв (n. Gluteus superior)

- нижній сідничний нерв (n. Gluteus inferior)

- соромітний нерв (n. pudendus)

- м’язові гілки (rr. musculares)

280 Опишіть топографію і ділянки іннервації соромітним нервом

Соромітний нерв (n. pudendus) - виходить через підгрушеподібний отвір (foramen infrapiriforme), огинає сідничу ость (spinaischiadica) і через малий сідничий отвір (foramen ischiadicum minus) знову попадає в тазову порожнину (cavitas pelvis). Він іннервує:

- відхідник (anus)

- всі м’язи промежини (mm. perinei)

- статевий член або клітор ( penis et clitoris)

- шкіру калитки (cutis scroti)

281 Топографія і область іннервації верхнього і нижнього сідничних нервів

Верхній сідничний нерв (n. Gluteus superior), виходить через надгрушоподібний отвір (foramen suprapiriforme) та іннервує:

- середній сідничний м’яз (m. Gluteus medius);

- м’яз–натягач широкої фасції стегна (m. Tensor fasciae latae);

Нижній сідничний нерв (n. Gluteus inferior), що виходить через підгрушеподібний отвір (foramen infrapiriforme) та іннервує:

- великий сідничний м’яз (m. Gluteus maximus);

282 Як проходить і що іннервує задній шкірний нерв стегна?

Задній шкірний нерв стегна (n. Cutaneus femoris posterior) - виходить з порожнини малого таза через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) та іннервує:

шкіру задньої поверхні стегна і верхню частину задньої поверхні гомілки;

283 Опишіть топографію сідничного нерва

Сідничний нерв(n. ischiadicus) - найбільший нерв людини, що виходить з тазової порожнини (cavitas pelvis) через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) на задню поверхню стегна (faciesposteriorfemoris), де проходить між двоголовим м’язом стегна (m. Biceps femoris) з бічної сторони і півперетинчастим та півсухожилковим м’язами (mm. Semimembranosus et semitendinosus) – з присередньої сторони (facies medialis).

284 Що іннервує сідничний нерв на стегні?

На стегні він іннервує задню групу м'язів стегна: двоголовий м’яз стегна (m. Biceps femoris), крім короткої головки двоголового м’яза стегна (caput brevemusculi bicipitis femoris), півперетинчастй та півсухожилковй м’язи (mm. Semimembranosus et semitendinosus)

285 На якому рівні сідничний нерв ділиться на свої кінцеві гілки?

Вище підколінної ямки (fossa poplitea) сідничний нерв (n. ischiadicus) поділяється на дві кінцеві гілки:

- великогомілковий нерв (n. tibialis);

- загальний малогомілковий нерв (n. Fibularis communis).

286 Опишіть топографію великогомілкового нерва?

Великогомілковий нерв (n. tibialis) є продовженням сідничного нерва (n. ischiadicus) за товщиною і напрямком, іде посередині підколінної ямки позаду і поверхневіше від артерії та вени і заходить в гомілково–підколінний канал (canalis cruropopliteus).

287 Які гілки відходять від великогомілкового нерва і область його іннервації на гомілці?

Перед каналом від великогомілкового нерва (n. tibialis) відходить:

- присередній шкірний нерв литки

Великогомілковий нерв (n. tibialis) на гомілці іннервує всі м’язи задньої групи.

288 На які гілки поділяються присередній і бічний підошовні нерви і що іннервує кожний з них?

Бічний підошвовий нерв (n. plantarislateralis) ділиться на поверхневу і глибоку гілки.

Поверхнева гілка іннервує шкіру бічної та при середньої поверхонь V пальця, бічної поверхні IV пальця й ділянку шкіри підошви, що відповідає цим пальцям.

Глибока гілка іннервує такі м'язи: підвищення мізинця, кватдатний підошвовий м'яз.

Присередній підошвовий нерв (n. plantarismedialis) віддає поверхневі гілки до шкіри присередньої частини підошви та гілки до прилеглих м'язів, після чого розділяється на зовнішню та внутрішню гілки. Внутрішня гілка іннервує присередній край великого пальця, зовнішня — розділяється на три загальні зовнішні пальцеві підошвові нерви (nn. digitales plantares communes)

289 Чим утворений і що іннервує литковий нерв?

Литковий нерв (n. suralis) - утворений бічним шкірним нервом литки (n. Cutaneus surae lateralis) і присереднім шкірним нервом литки (n. Cutaneus surae medialis)

іннервує:

- шкіру задньої поверхні нижньої третини гомілки

290 Опишіть топографію поверхневого і глибокого малогомілкових нервів, що вони іннервують?

Поверхневий малогомілковий нерв (n. Fibularis superficialis; n. Peroneus superficialis) проходить у верхньому м’язово–гомілковому каналі (canalis musculoperoneus superior), де від нього відходять м’язові гілки (rr. musculаres), що іннервують:

- довгий малогомілковий м’яз (m. Fibularis longus; m. Peroneus longus);

- короткий малогомілковий м’яз (m. Fibularis brevis; m. Peroneus brevis);

- третій малогомілковий м’яз (m. Fibularis tertius; m. Peroneus tertius).

Глибокий малогомілковий нерв (n. Fibularis profundus; n. Peroneus profundus) проходить у глибині між передніми м’язами гомілки, іннервуючи їх, і виходить на тил стопи (dorsum pedis), де іннервує:

- м’язи тилу стопи (musculi dorsi pedis);

- шкіру обернених одна до одної тильних поверхонь І–ІІ пальців (facies dorsalis digitorum primi – secundi [І–ІІ]).

291 Хз, неміг знайти того питання думаю « Крижовим сплетенням»!!!!
???292 Чим іннервується шкіра сідничної ділянки стегна, гомілки і ступні?

Від стегнового нерва відходить підшкірний нерв (n. saphenus), Він іннервує:
- шкіру присередньої поверхні гомілки та стопи (cutis faciei medialis cruris et pedis)

291 Чим іннервується кожна група м’язів тазу і нижньої кінцівки?

292 Крижове сплетення (plexus sacralis)

293 Де і як формується грудна протока, які особливості її топографії?

Грудна протока (ductus thoracicus) бере початок у черевній порожнині в заочеревинному просторі на рівні I-II поперекових, рідше XII-XI грудних хребців. Його коріннями є правий і лівий поперекові стовбури ( truncus lumbalis dexter et sinister) На початку цієї протоки знаходиться розширення – молочна цистерна. Грудний протік проходить через черевну і грудну порожнину і на шиї, утворюючи дугу, впадає у лівий венозний кут.

294 Куди впадає грудна протока? Які лімфатичні стовбури в неї впадають?

Грудна протока (ductus thoracicus) впадає у лівий венозний кут (angulus venosus sinister).
У ділянці шиї в грудну протоку впадають:

яремний стовбур
підключичний стовбур
бронхо- середостінний стовбур

295 З яких ділянок тіла збирає лімфу грудна протока?

У неї збирається лімфа з нижніх кінцівок, органів та стінок порожнини живота, органів та стінок лівої половини грудної клітки, лівої верхньої кінцівки, лівої половини голови та шиї.

296 З яких стовбурів утворюється права лімфатична протока і куди вона впадає?

Права лімфатична протока (ductus lymphaticus dexter) -утворюється внаслідок злиття:

правого яремного стовбура
правого підключичного стовбура
правого бронхо-середостінного стовбура,

Впадає у правий венозний кут

297 З яких ділянок тіла збирає лімфу права лімфатична протока?

Права лімфатична протока (ductus lymphaticus dexter) збирає лімфу від правої половини голови, шиї, верхньої кінцівки, органів правої половини грудної клітки.

298 Що таке імунна система і що до неї відноситься?

Іму́нна систе́ма — сукупність органів, клітин, тканин, які забезпечують захист організму від чужорідних агентів;
Імунна система або лімфатична система (systema lymphoideum) поділяється на :
•центральні органи імунної системи до яких належать:
- загруднинна залоза (thymus);
- кістковий мозок (medulla ossium);
•периферійні органи імунної системи до яких належать:
- мигдалики
- лімфоїдні вузлики
- лімфатичні вузли
- селезінка
- червоподібний відросток

299 Що відноситься до центральних органів імунної системи, їх будова і функціональне значення?

До центральних органів імунної системи належать:
- загруднинна залоза (thymus)
- кістковий мозок (medulla ossium);

Тимус
Тимус (thymus) складається з двох часток:
- правої частки (lobus dexter);
- лівої частки (lobus sinister);
Ззовні загруднинна залоза (thymus) вкрита сполучнотканинною капсулою, від якої відходять перекладки (trabeculae), що розділяють частки на часточки загруднинної залози (lobuli thymi) і побудовані з:
- кіркової речовини загруднинної залози (cortex thymi) ;
- мозкової речовини загруднинної залози (medulla thymi).
Паренхіма загруднинної залози (parenchyma thymi) складається із ретикулярних клітин, між якими розташовуються лімфоцити під назвою тимоцити (thymocyti).
Основна функція загруднинної залози (thymus) – забезпечення визрівання та підтримання ефекторних (кілерних) і регуляторних (хелперних і супресорних) популяцій Т–лімфоцитів.

Кістковий мозок (medulla ossium)
У кістковому мозку (medulla ossium) виділяють:
- червоний кістковий мозок (medulla ossium rubra)
- жовтий кістковий мозок (medulla ossium flava)
У червоному кістковому мозку розміщені стовбурові клітини, вони дають початок усім форменим елементам крові, у тому числі і клітинам, що забезпечують імунітет, – лейкоцитам і лімфоцитам.
У червоному кістковому мозку відбувається проліферація і диференціація субпопуляцій бурсозалежних лімфоцитів, тобто В–лімфоцитів.
Жовтий кістковий мозок не володіє кровотворню функцією, але у випадках значних крововтрат або при захворюваннях кровотворної системи в жовтому кістковому мозку виникають ділянки червоного кісткового мозку, де проходить кровотворення.

300 Що відноситься до периферійних органів імунної системи?

До периферійних органів імунної системи належать:
- мигдалики (tonsillae)
- лімфоїдні вузлики (noduli lymphoidei)
- лімфатичні вузли (nodi lymphoidei)
- селезінка (splen)
- червоподібний відросток (appendix vermiformis)